* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

410 Машся—MaTimmft. предполагать. Щосъ маю казати-пюб1~-гди сюди! Кому Господь мае що дащи, то дастъ i в xami. 'Ном. Козак dimj вгрно любить,—заняты, не смге: тим я гг не займаю, що сватати маю. Мет. 105. А се ? воли за що маете продати? Каменец. у. Голуб голубоньку да покинуты мае. Мет. 78 .Я мае заколоти свиню, та шкода, бо молода ще. Черк. у. Вт... зараз nocmeph, гцо то його мають вирижатн з дому. Левиц. I. 245. Через тиждснь Леонид Семенович мае еигхати до Кигоа. Левиц. Ой мала я журмтися,—пехай на Петргвку. Макс. 3) Быть должнымъ. Як вас, панычу, маемо звати? Харьк. у. Маеш робити, то роби по праедг, не виляй. Чи згйшло сонце? Шало зшти еже. Каменец, у. 4) Съ неопредЬл. накл. глагола переводится безличной формой: придется. Ой знаю, знаю, кою я кохаю, тыьки не знаю, з шм жити маю, Мет. 78. А ти маеш з гм укупг робити. 5) Шти за нбго, за що. Считать кого к’Ьмъ, ч'Ъмъ. Жтка, що сама тдбувала б жнива, мала б себе за вдову г народ би ганив за се чоловгка, що ein хлгба святою вкут не заробляв гз жгн-кою. Г. Барв. 147. Мене люде за дурною мають. Г. Барв. 343. Bin не мае мене за матгр. НВолын. у. ВЫ не мае мене за усталку. Онъ считаетъ меня ни во что. НВолын. у. 6) ft’ae-бути—Мабуть. Мае-бути панич простив. MB. ?. 55. 7) Маючи звйчай. Соблюдая прилич1е. 8) Мати злють на кого. Злобствовать на кого. Злгсть на мене мае Кость. НВолын. у. 9) Мати на МЙСЛ1. Предполагать, думать. Скао/си, мет, серце мое, що маеш на мислг? Мет. 63. 10) Мати на пеньку. Помнить, держать въ памяти. Я на пеньку собг маю, що вт казав< мет, той вирожбит-цишн. Каменец, у. 11) Мати на 6цЬ Не спускать съ глазъ. Св. Л. 70. М&тися, мйюся, ешея, м. 1) Быть, находиться, иметься. А третя (частина вшська) где ся мае? В Чорному морг пото-пае. АД. Як би так молюсь, як ж маешься, так що б то було! Ном. ?; 5373. А малась воля, машсь сила! Шевч. Як би маласъ еща! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маеш, як живет? Котл. Ен. Иногда вместо ся—себё: Там eudie сот л,—смутно аж мае. АД. Штммешся! Будетъ теб-Ь! Як фелъфебер тебе захопитъ, то мати-тгжя! Федьк. 3) О матер!альной обезпе- чеиностн: Як Bin иметься? Насколько онъ состоятеленъ? Добре маеться, зле магться. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитуе про його, як ein собг маеться, та й напитала, що в його xymip е. MB. (О. 1862. III. 48). А як ein собг маеться добре, то й бояре... г тп за йою тягнуть руку. К. 4P. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро еже й еесглля малось бути. Грин. I. 66. Подай, мила, бглу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути,—тапер моя будеги. Грин. III. 213. Малоея йти в город, та дощ не пустив. Запев, у. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бгдний нетяга, не маеться в тебе сег заставщини викупляти. ЗОЮР. I. 206. Мбтиця, Ц1, ж. 1) Матка, Uterus. 2) Дикая свинья. Вх. Пч. II. 7. 3) Пчела-матка. Вх. Уг. 251. 4) Claviceps purpurea (Sclerotium). Вх. Лем. 434. 5) Втулка въ мельничномъ колесЬ. М&тшка, Ей, ж. Ум. отъ м&тн. Матушка. Журба не маттка. Ном. № .2259. Въ разговор'Ь женщинъ между собою употребляется какъ слово обращешя. Ох, моя матшко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв ein гордий та спокшний такий,—матшко!.. иг, не пгду!.. MB. II. 27. Ум. Матшокька, матжочка. А приходить додомоньку, (Ре i лае матгноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвгрнш-шого над ту мтточку. Мет. 243. Матшкув?ти, к^ю, еш, гл. Часто говорить: ох, матжко! Ох, матшко!—тут шепче, оха матшкуе (баба-шептуха), а там на здобич погляда. Лохв. у. Слов. Д Эварн. М&тшчин, на, не. Матушкинъ. ?????, ????, ж. Матерь, мать. А меш здаеться, гцо ви моя матгр. Левиц. Як рсдивсь Сус Христос, до Матгр Божа по-к.гала Йою в яслах. Чуб. I. 49. Матерг кожног дитини жаль. Ном. Кг 9216. По-требували батька уп’ять на службу, а син остаеся з матерею. Мйирка, ки, ж. 1) Мать. Оттак вы матгрки нападають на дочок. Кв. И.' 178. Добре, що матгрки тут нгчою не кажуть. Федьк. 2) Конопля, дающая сЬмена, замашка, Cannabis sativa L. Вас. 109. Маиркувйти, sy», еш, гл. Ругаться по матери. Ide nin, a ein матгркуе, сказано, п’яний. Каменец, у. Став мене тгркувать. НВолын. у. Ширний, а, е. Сделанный лзъ матф-