* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
JL-
Л&ба, би, ж. 1)=Лада. Шедтёь лежит, догори лаби держим. Грин. III. 504.. 2) Ножки въ козлахъ в пр. С». Решении. Шух. I. 179, 257. Ум. Лабка.
Лаббз, ву, .и. Раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. I. 9.
Лаб?знше, ку, м. Раст. Spiraea Ulma-tia. ЗЮЗО. I. 137.
Лабайдйк, sa, л!.=Лайдак? %ловгче-.даюайдстг, на що жгнку продает? Чуб. V. 621.
Лабййстер, стру, м. Алебастръ. Харьк. Лаббткй, а, е. Съ большими лапами. Желех.
Дабёти, lie, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11.
Попаде ein (мрець) г Грицька в кгетяки-лабети! Г. Барв. 464. Взяти в лабёти. Взять въ ежовыя рукавицы. Пшмався, пол?вся в лабёти. Попался въ лапы. Ном. № 3923. ЛабйГ,’ ей, м. йопрошайка.
Лабзюв, к&, м. Попрошайка-мужчина. Лабзюкати, каю, еш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати х.т nid ткном.
Лабзюкувйтн, кую, еш, и.=Лабвю-кати.
Лабзюкув&гися, куюся, ешея, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Лабзючка, ки, ж. Женщина-попрошайка.
Лабиринт, ту, м. Лабирпптъ. Блукав... у яабиринтг мрш без вороття. К. ПС. 81.
Л&бка, ей, ж. 1) Ум. отъ л4ба. 2) Ножка въ ciyni. Шух. I. 161, 162. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревяшшхъ или жел^зныхъ, поддерживающихъ иа лрип!ч»у kohih въ гуцульской печи. Шух. I. 95. 4) Куреча лабна. Раст. Lycopodium. Шух. I. 21.
Лаб^в, зу, .и. 1) Стебли сорной травы. Желех. 2) Листки, покрываюпце початки кукурузы. Желех.
Лаб^авя, ел, с. соо.—Лабуз 1.
Лабузшня, ня, с. -саб. = Лабуззя. Черниг. у.
Лаб^знитися, нюся, нишея, и. Под·
д-Ьлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав шбузнитисъ. Мир. ХРВ. 164.
?aoypHHKj ка, м.? Бач який лазурник: тут не хоче пастись, а на крагце лгзе (про коня). Харьк. у.
ЛабуштДн, ну, м. Раст. Aconitum Gammarum. Шух, I. 21.
Лабцювйти, циш, еш, м. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старою, хоч малою,— вегх туди лабцюютъ. (Чорт i смерть' людей в пекло). КС. 1882. ГГ. 169.
Л&ва, вн, ж. 1) Неподвижная сванья въ хатЬ вдоль crlnu. Вас. 194. А нг пет, a ni лате. Ном. А» 1502. Ггстъ лови не засидишь, мжка не залежгтъ. Ном. .№ 11939. Лягтй на лаву. Умереть (такъ какъ покой-никовъ кладутъ, согласно обычаю, на л?в1). Положйти на лйву. Хоронить. Отсюда про-кллт1е: Щоб тебё положили на л?ву! Желаю теб-Ь смерти! Ном. Л? 3790; также божба: А щоб -денё до вечопа на лав! положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. Кйнути шд лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули nid шву. Ном. Л’ 761. Поглузують, покешуютъ та й кинуть nid лаву. Шевч. 123. 2) УзенькШ мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Ряда, шеренга (людей, предметовъ). Повернулся козак Шечай од брами до браки, а поставив враясих ляхгв у чопшрг лови. Ой не вспгв же та Нечаенко на коника спасти, ой як став пате, гей як став ляхгв у dei мши класти.—Пашня в полг як лава. Ном. № 10159. А в нашлю пана пгиениия як лава. Грив. III. 133. 1тй л?вою. Идти ре-