* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
80 Охолоджуватися—Оцштатв. Охолбджуватися, джуюся, еТпся, сов. в. охолодйтися, дж^ся, дйшся, гл. Прохлаждаться, .прохладиться. Охолодта, Д1Ю, вщ, гл.=Охолоти. Руки його зовам охолодгли. Стор М. Пр. 21. Охвлож&ти, жйю, вш, и.=Охолоджу· вати. Вота земля, холодне повгтря—шщо и не охоложало. Мир. Пов. И. 74. Охолбжувати, жую, еш, и. = Охо-лоджувати. Охолбнутя, ну, нет, гл. Похолодать. Я так i охолов, як забачив вовка. НВолын у. Тг як почули,—так i охололи, що й слова не вимовлятъ. Рудч. Ск. II. 36. Охорбва, ни, ж. Охрана. Охвронйтя, нйю, еш, и. Охранять. Охбта, тж, ж. Охота, желате, удо-вольств!в. I до дгла не я, до роботы не я,— з хлопцями погулять—то ж охота моя. Грив. III. 356. Як попоробиш до поту, то й гстимеш в охоту. Поел. Волч. у. 2) Охота Взяв Ною (хорта) з собою да й пгиюв на охоту¦ Рудч. 3) Охотничьи собаки. Oit на коня, забрав свою охоту г погхав¦ Рудч. Ск. I. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пгшт у москали Ум. 0??· Тонька. Охбтятнся, чуся, тишея, гл. Желать. Не охотилась гти за Василя. Г. Барв. 390. Охбтка, ки, wc.=Oxora 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-украгнчям. О. 1862. VI. 84. Охбтлявяй, а, е=Охочий. НайбЫь-те було dimeopa охотлива слухами мене. О. 1862. V. 29. . Охбтний, а, е. Добровольный. Охотне siucbKO. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне вмсько од отця, од матерг, од роду од’гзджали, ми з отчем, з матгр'ю i з родом опрощення брали. Дума. Охбтяяк, ка, м. 1) Доброволецъ, во-яонтеръ. 2) Охотникъ. Раз y-осени пан погхав на лови; з ним багато було охот-ниш. Рудч. Ск. II. 75. Oxoiyxa, хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить г трясти охоту-Xа. Грян. III. 666. Охбче, нар. Охотно. Охочекомбнний, а, е Принадлежащей къ вольной кавалерш — вжсьио. Вольная кавалер1я. Охбчий, а, ?. 1) Добровольный, жела-ющдй, охотный. Хоч гарна як, а все охоча гще гартшою щоб бутъ. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2)—до чёгв. Пад-шй на что, любитель чего. А ти ж, су eide, чув од кою, що я охочий до лящгв? Гл1б. Кобза не дуже був охочий до розмо-ей. Стор. М. .Пр. 116. OxpecT, нар. Накрестъ, крестонъ. Ох-реет склала руки. Гол. I складов собг руки на охрест на груди. Рудан.,1. 40. dxpecTH, ив, м. Принадлежности крест-еаго хода: хоругви, кресты и ир. Оттут то було плачу, як охрести та мари, при· несли. MB. (О. 1862. I. 87). ЗОЮР. II. 285. Охрестйти, ся. Си. Охрещатж, ся. Охрещйти, щ&ю, еш, сов. в. охрестйти, щ^, стиш, гл. Крестить, окрестить. Що 1ван Хреститель воду охрещае. Грин. III. 5. Га. ввечерг охрестили г Марком назвали. Шевч. Охрещ&тяся, щйюся, ешея, сов. в. охрестйтися, щ^ся, стяшся, u. 1) Получать, получить крещете. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився. Чуб. V. 233. 2) Перекреститься. Тглъки ж що доге окрайця й сала четвертину, охрестився· Мкр. Н. 10. Охрвпляй, а, е. Охришшй. Охриплый з перепою голое. Мир. Пов. П. 76. Охрйп(ну)ти, пяу, неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласт слухати, пот не охрип—спгватиму. Шевч. Охрй(иу)ти, рйну, неш, 1л.=0хля* нути. Здаетъся, я гще не дуже старый, а зовегм охряв, так що нг ни, нг рук не чую. О. 1862. II. 24,—на нбги. Устать, подбиться. Довю перся пгдтюпцем, пот на ноги охряв, аж пгдошов не чув. Полт. у. OxtIth, эту, хтиш, и Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45. . ОхУднути, ну, неш, гл. Похудать Поки гладкий охудне, то худий здохне. Ном. ?· 5678. Охух, ха, м — Оглух. Ном. № 6306. Оц&шти, шю, еш, и. Одурять. Сим. 12. Оцйрок, рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у. Оцарйтися, рюся, рпшея, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсъ собг у натгй хатг. Харьк. г. Оцвёнок, нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, железа). Мяж. 188. Оцвктй. См. 0цв1татя. Одв1т6тя, таю, еш, сов. в. оцв1стй, if, тёш, гл. Отцветать, отцв'Ьсть. А чи зацвгв мак? — Цвгте. — А чи оивгв мак? Маркев. 76.