* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
78 Отялити—Охвипер. Отяяити, Ж1ю, еш, гл. 1) Отяжелеть. 2) Обремениться. В нег очищ отяжали слгзьми. MB. I. 48. Отйаштися, клюся, кишся, гл Опомниться. Квит. ?????, ри, »e.=OxBipa. Чуб. I. 168. 0ф1рувйти, рую, еш, г.г.—0хв1рувати. Чуб. III. 876. Офщ1Я, Д11, ж. Служба. Не хазяйну-вав вгн, а терся по офщгят. то за писаря був у скарбу, то коло винницг, то за nid-лгеничою був. Св. Л. 275, 0фщ1ЯЛ1СТ, ста, м. Служащш. К. Кр. 18. Офлис, су, м. ТонкШ древесный стволъ, идущгй на дрова или на огорожу; хворостина. Вх Лем. 445. Ох, межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю дгяти? Чуб. V. 116. Ох мет лихо! Левиц. I. 144. Ох&б, ба, м. 1) — Охаба 2. Желех- 2)=0хаба 3. Вх. Лем. 445. Ох&ба, би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рЬки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, без-путникъ. Вх. Зн. 45. Ох&биско, ка, е.=Охаба 2. Вх. Зн. 45. Ох&бити. См. Охабляти. Ох&битися, блюся, бишся, и. 1)— чогбсь. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2)— дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45. Ох&бище, ща, с.—Охаба 2. Вх. Зн. 45. Охаблбиий, а, е. Никому ненужный· отъ котораго каждый хотЬлъ бы избавиться. Д^дько охаблёний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45. Охаблйти, блйю, еш, сов. в. ох&бити, блю, биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Mene - с охабив фрагречку першу. Вх. Лем 445. 2) Портить, испортить. Желех. Охййливий, а, е=Охайний 1. Охййлив1сть, вости, ж =Охайшсть. Охййливо, пар.—Охайно. Охайл^чити, чу, чиш, гл. Ополоть, очистить отъ в?твей—Охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у. Ох&йний, а, в. 1) Опрятный, чистоплотный. lane було кутбне, таке було охайне. Г. Варв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зглля мое да охайнее! Дитя мое да коханее! Я ж тебе да охаяла, Ma-русенъку да угаяла. Мет. 229. OxaUHICTb, ности, ж. Опрятность, чистоплотность. Сим. 135. Людям чини шайностъ, а коло себе май охайностъ. Ном. № 11249. Мати охййшстъ. Быть опрятшмъ, Ох&йно, нар. Опрятно. Охайно ходйти. Опрятно держать себя. Охазяйнув&тися, н^юся, ецгся, гл. Обзавестись хозяйствомъ. Охамеи^тиея, н/ся, нбшся, м.=Оха-менутися. Е, як би то ви охаменулись, та зное взялись за дгло—дали б помгч. Харьк. т. I не зчуеться, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне обо телесне. MB. (О. 1862. I. 98). Охапдбжити, жу, жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора еже поросята охандожи-ти. Шев. г. Охандуя:ити, жу, жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, ек гзг москалем зчепитъся.·. так г охандужитъ. Рудч. Ск. II. 170. Охання, ня, с. OxaHie. Чулися молодс жарти веселг, охання голосне тж молоди-цями. MB. (О. 1862. I. 101). Охан^тися, н^ся, нёшся, м.— Сха-менутися. ' Оханувся та за дгло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52. Охар&скуватися, куюся, ешся, гл. Отнекиваться, отговариваться. Немае в мене грошей: щоб меш, та бодай менг... коли я брешу! Немае й не просгтъ,—оха-раскуеться було старий. Грин. II. 185. Охати, хаю, еш, гл. Охать, стонать Чуе, щосъ оха. О. 1862. I. 30. Охаючувати, чую, еш, сов. в. охаючити, чу, чиш, гл.=Обханюпувати, об-ханючити. Охпювати, ох&юю, еш, сов. в. охйя-ти, хАю, еш, гл.—Охаючувати, охаючити. Зглле мое та охайнее, дитя мое та коханее! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла. Мет. 229. Ох&юватися, ох&ююся, ешся, сов. в. охйятися, хймся, ешся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый в опрятный видъ. Сим. 129. _ OxBftpa, ри, яс.=Огвара. Жшка oxeapa. ВЗдьма, колдунья. Вх. Зн. 43. Oxbot, ту, м. Болезнь: стрельба въ поясниц^. Вх. Лем. 445. Охватйти. См. Охвачувати. Охвпчуватв, чую, еш, сов. в. охватйти, чy, тиш, гл.—Обхоплювати, обхо-пити. Охвицёр, ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977 Левиц. I. 30. Ун. Охвицёрин, охвицерочко. Мил. 216