
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Опал—Опаску джу вати. 55 Опал, лу, м. 1) Отошлете, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там гюму даютъ кгм-нату геть зовам з опалом, з свтлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. 3 блалу. Сгоряча. Як загоралась хата, я вбгг та з опалу не знаю, за що хвата-тися. MiyccK. окр. 3 опалу не побачив, хто там був. См. 3-опалу. Опал&ти, лйю, еш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи, сора и пыли: зерно всыпается въ корытце, которое по-томъ дригаютъ туда и сюда—весь соръ отлетаетъ. Вх. Зн. 44. См. Палати. Сами дгвки крут мелют, сами й опалают. Гол. II. 299. Опалйчка, ки, ж. Корытце, посуда, въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444. Оп&лий, а, е. Опавипй. Опйлини, лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отделяющееся отъ зерна, когда его пала-ють. Вх. Зн. 44. Опалити, ся. См. Опаляти, ся. Одйлка, ки, ж. 1) М'Ьшокъ для корм-лешя лошадей въ дороге овсомъ,—подвешивается къ морде лошади, у отверстия его, въ края зашиты две палки. Рк. Левиц. Хотин. у. 2) Корзина, плетенка. 3)= Олалачка. Желех. Опплубити, блю, биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном. Опалюх, ха, м. Обгорелое дерево въ лесу, обгорелый пень. Вх. Лем. 448. Опалйти, лйю, еш, сов. в. опалити, дю, лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить. Опалйтися, лйюся, ешея, сов. в опа-лйтися, люся, лишея, гл. 1) Обжигаться, обжечься,-опаливаться, опалиться. Десь ein по винницях, по броварнях валявся, опа-лився, ошарпався, обгдрався. ЗОЮР. I. 202. 2) Загорать, загореть. Оп&корочитися, чуся, чишея, и. Потерять сознаше. Опам’ятйтися, т4юся, ешея, гл. — Опам’ятуватися. Опах’ятувйтися, т^юся, ешея, гл. Пр1Йти въ сознание, очнуться. 6в. Л. XV. 17. Голова у мене закрутилась, не опам’я-тувався, як ein мене г на сей ceim вингс. Стор. МПр. 48. Опанувбння, ня, с. Овладеше, захвата. Опанув&ти, Hyio, еш, м. Овладеть, завладеть; охватить. От як опанували Умань, -то й поставили усюди свш караул. ЗОЮР. I. 299. I пусттю опанують ве- сели села. Шевч. Опанував страх. Нехай тебе опанув лихая година. Харьк. г. За-взятгеть вегх опанувала¦ Котл. Ен. V. 68. Опанувйтися, н^юся, ешея, гл. Воцариться, овладеть властью. Опанчй, 4I, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. I. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, mo6i тжки заверчу. Нп. Опанчйна, ни, ж. Епанча, плохая епаича. Опанчйна роюжовая, поясина хмельовая. Мет. 377. Опар, ру, м. 1) Hcnapenie. Рк. Левиц. 2) Ночной мотылекъ—phalaena. Вх. Уг, 256. Оп&ра, ри, ж. Опара для печешя хлеба. Опар&ти, TIB, м. мн. Облачеше священника. Св. Л. 108. Опйрити, ся. См. Опарювати, ся. Опаркйнити, ся. См. Опаркаиюва-ти, ся. Опарк4нювати, нюю, еш, сов. в. опар-JiaHHTH, ню, ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ. Желех. Опарк&нюватися, нююся, ешея, сов. в. опаркйнитися, нюся, нишея, гл. Огораживаться, огородиться. Висотш валом во-но (село) обсыпалось г по валу дубовими палями опарканилосъ. К. Хм. 97. Опйрювати, рюю, еш, сов. в. опйрити, рю, риш, гл. 1) Обваривать, обварить ки-пяткомъ, опарить. Кричишь як опарсний. Ном. № 2384. 2) Опарюе л|д. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187. Оп&рюватися, рююся, ешея, сов. в. опйритися, рюся, ришея, гл. Обвариваться, обвариться. Опарився, як муха на ок-ропг. Ном. Л; 1821. Опарь, pi, ж. бпарь, ря, м. 1) Незамерзающее место на болоте. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119,, 147. Мнж. 187. Опас, су, м. Небольшое место для пастбища въ саду или огороженномъ лугу. Опас&ння, ня, с. 1) Опоясываше. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ деркви. Липов. у. Шух. 1. 116. См. Басань. Опасйти, ся. См. Опасувати, ся. Опйсистий, а, е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. 4P. 90. Оп&ека, ки, ж. Опасеше. Без опаски спать ляии. Чуб. V. 1051. Опаск^джувати, джую, еш, сов. в. опаск^дити, джу, диш, гл.=Обпаскуд-