* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Озеро—Озолочуватися. 45 Озеро, ра, с¦ Озеро. Хай тобг риба й ¦озеро. Нои., стр. 99. Ум. Озерце, озеречко. Озерйвина, ни, ж. Высохшее озеро, место, где было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Лого картопля г баштан як раз бия тгег озерявини, що на заломах. як гдеш у Кам’янку. Новомосковск, у. Озивйти, вйю, еш, сов. в. озв&ти, sey, вёш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам етягти цю колоду на сани. Радом, у. Озив&тися, вйюся, ешея, сов. в. озв&-тися, зв^ся, вёшея, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чор-нобривий, de ти, озовися. Котл. НП. Озо-ветмя старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмрвляе, як взимаешься до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2)—за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке •вшсько надвое разбилось: за Лободу озва-mich сивоусг, а за царя свого, за Наливая, mim молоденький. К. ЦН. 197. Озйзти, зну, неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла. Озймий, а) е. Озимый. Та повгв же ях на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324. Озймина, ни, ж. Озимь. Грин. III. 035. Вт з осени eiddae людям землю: так за отту озимину, що вони пос'гяли, ми езяли гргшми. Павлогр. у. Озимки, KIB, м. мн. I) Весен шй мо-розъ. 2) Порода яблокъ, сохраняющихся зимою. Вх. У г. 255. Озимшй, я, е. Относящшся къ озими. Сзимпг отнива. НВелын. у. Озимшти, hijo, еш, гл. Охладеть. Озймовий, а, е-—Озимий. JIonie жен-?,?? долом-долиною до tuet пшенищ до ози-твог. АД. I. 81. Озимок, мка, Jn.=By.3IB0K. Озирйти, paio, еш, сов. в.'озирн^ти, Bf, нёш, гл. Осматривать, осмотреть, обозреть, оглянуть. От пггиов я город ози-рати. Шевч. Озирнуть военну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирнс ясную зброю- К. Доев. 129. Озирйтиея, рйюся, ешея, сов. в. озир-яутися, н^ся, нёшея, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50. Озирнеться моя матюнка: что стогш, моя. донечко. Чуб. V. 553. Озирк, ку, м. Взглядъ, взглядъ во-иругъ. Встречено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на высот гори, ход- ники чинару, лавра й егкомори. В озирку твоему бачилось жадання з/сити i любити. Щог. Сл. 6. Озиркн^тися, н^ся, нёшея, и.~ Озирнутися. Озирнути, ся. См. Озирати, ея. 0з1вський, а, е. Азовскш. Коли б мет Господь помп з сиг тяжкогневолг озкеъкоi втгкат.и. АД. I. 115. Озерка, ки, аг.=0зерниця. 031Й, 3II, ж. Громадина (преимущественно о зданш, постройке). Така озгя (па-лад) стогшь серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озгя, хоч ?????? ганяй. Там у гх мгет зроблений—озгя. Miyc. окр. Як я можу жити у такт всликгй хатг:. се оз/я—як я и отоплю. Борзен. у. У в. U3I1-ще, озтка. Пирят. у. Оце озггще! Станет в одтм кгнцг, то другого й не видко. Кобел. , у. 0зл1сть, лости, ж. Досада, злость. Кульбашною взяла озлгетъ. О. 1861. X. 22. Шддружний з озлгетю сказав. Алв. 36. Ознаймйти, млю, мйш, гл. Объявить, известить. Зв/зда ясна возегяла в дорозг, вйм ознаймила о Бозг. Чуб. III. 383. Ознаймувйти, м^ю, еш, м.—Оэнай-иити. К. 4P. 425. Озн&ка, ки, ою. Знакъ, признакъ. Мир. Пов. I. 131. Гордо г поважно без ознаки жадног тревоги на лицг. Левид. I. 211. Означйти, ч&ю, еш, сов. в. означйти, 4f, чйш, гл. 1)=3начйти, позначйти. Ввесь погзд наш (вешльний) означений, а наш князь не означеп. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай писъменш розберутъ- Стор. МПр. 167. Ознйця, Ц1, ж. I) Дыра въ крыше, куда дымъ выходить. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушешя садовыхъ овощей, устроенная частью въ земле, частью надъ ней. Шух. I. 110. Ознобйтися, блюся, бйшея, гл. Простудиться. Вх. Зн. 43. Озов, зву, м. Окливъ. Озолотйти, ся. Си. Озолочувати, ся. Озолочувати, чую, еш, сов. в. озолотйти, 4y, тйш, гл. 1) Озолачнвать, озолотить. Чуб. И. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сына. Левиц. I. 261. Озолёчуватися, чуюся, ешея, сов. в. озолотйтиея, 4ycH, тйшея, га. Богатеть,