* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Одуван—Оженити. 43 лЬть. Був батько, таодубге. Ном., стр. 39. Опгвночг нагайка тумгм, а к ceimoei мим одубгла. Чуб. V. 729. Одувйн, на, м. Назвате горшка въ аагадкё. Як жив одуван, ecix людей году-вае, а як пропав одуван,—нгхто й кгспюк не сховав. ХС. III. 62. 0дуд. да, м. Птица удодъ, upupa. Вх. 11ч. II 15. Одудйця, ni, ж. Самка удода. Каже ¦niуд до Бога: „Кол/ я таким гартш, то зроби, Боже, так, щоб я став йогом, а моя ¦одудйця божицею“. Рк. Левиц. Од^дкуватий, а, е. Трубчатый. На lopodi очерет та й одудкуватгш. Нп. Харьк. Од^игання, ня, с. Выздоровлеше. По-щтуло на сдужйння. Од^жати. См. Одужувати. Одужувати, жую, еш, сои. в. од;^жа-•ти, жаю, еш, гл. Выздоравливать, выздороветь. ЗОЮР. I. 14. Нсхий одужае г 6ijde жива. вв. Мр..У. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то modi иже неможна йому лихословити. Харьк. г. Одуковйний, а, е. Обученный, воспитанный. Та и що та панночка одукована робитиме в моги мужицькгй хатг. Шевч. <0. 1862. VI. 9). Од^матися, маюся, ешся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсъ, як поб'ч, та на дуба- й сховаесъ. Рудч. Ск. I. 0. Одур, ра, м. Одурь, номрачеше раз-судка. Царицю одур взяв. Котл. Ен. Одурйти, рю, риш, гл. Провести, обмануть. А найкрагце б зробив св. Петро, як би сдурив чарта, бо одурити таку погань нема ?????. Чуб. I. 143. Одургги, piio, еш, гл. Ошалеть, обезуметь. Bei кинулись, мов одургеит. Котл. Од^тий, а, е. Обрюзглый, раздутый. Юдутий, аж nocunie. Шевч. Одх... См. отъ Ввдхамаркати до Вгд- ХИТИСЯ. Одц... См. отъ в!дцарювати до Bifl-щуруватися. Одч... См. отъ Вщчалити до Ввдчу-храти. Одш... См. отъ Втдшахнутися до Ввд-шуиувати. Одщ... См. отъ В]дщебетати до Ввд-лцшатися. Одягйло, ла, с. Одежда. Лахматину <)с найде, приволоче,—тип. г прикрие свое тио. А то нгчого нема, неодягненг ход ять, «.дягала того у орди не було. О. 1862. V. 86. Одягйння, нн, с. Одеваше. Одягйти, г&ю, еш, сов. в. одягтй, vsf, неш, гл. Одфвать, одеть. Одягла Ною в череоний в жупан дорогий. Шевч. Одягйтися, гйюся, ешся, сов. в. одяг-тйся, гн^ся, нешея, гл. Одеваться, одЬть-ся. Одягаешся як поте челядник. Ном., стр. 218. Один чоловгк одягавсь у кармазин. ев. л. VI. 19. Одягнбнысий, а, е. Ум. отъ одягний. Одягнйй, а, е = 0д1жний 2. Г. Барв. 380, 104. К. 4P. 223. Червона як рожа та таки й одяша. Кв. 1.133. Сам одягний— таки зовам як мгщанин. Ном., стр. 219. Ум. Одягнёнький. О. 1862. IX. 08. Одягн^ти, ну, неш, «.—Одягтй. Одягн^тися, н^ся, нешея, гл. — Одягтися. Багатир одяшувся, взяв мотуз-ка i пгшов. Рудч. Ск. I. 110. Одягтй, ся См. Одягати, ся. Ож, сз. 1) Вотъ. Ож побачитъ. Левиц. I. 1G6. 2) Что. Ай, коби Марью знала, ож ii родина где. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя бы. Ож би усг зв'гзди з неба писарями стали, та еще би мог гадки не переписали. Гол. IV. 505. Оже, сз.—Отже. Мир. Пов. II. 43. Не лехко було й Максимом, оже ein не плакав. Мир. ХРВ. 143. Оже oie буду ма· ти, швидко невктку, подумала вона. Левиц. I. 14. Ожелёда, ди, ж. — Ожеледидя. Не зайду я в полонижу, бо там ожеледа. Шух. 1. 202. Ожелёдець, дця, м. Ледъ, замерзшш на веткахъ. Вх. Лем. 443. Ожелёдиця, Ц1, ожеледь, да, ж. Гололедица. Упала ожеледиця. Мнж. 173. Вночг г. ожеледь г мряка, г енгг, г холод. Шевч. Було то ?-осенн еже пгзно; великий холод буе, eimpu шумгли ргзно г била ожеледь, г сип гшов либонь. Греб. 385. Ожелест, сту и ожеледь, льцю, м. Ле-дяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. См. Ошеледець. Ожелизь, si, ж. — Ожеледь. Вх. Лем. 443. Ожёнений, а, е. Женатый. У мене один егш нежонатий, а другий ожепении. Лебед. у. Оженйти, ню, ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сипа. Нн. Иногда въ приложенш къ женщине: Ой казав пан щпулъ Варвару гмити г святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти, мене, бо я молоденький лгта свог трачу. Чуб, V. 27.