* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Протюкати—Прохарч y BatBca. 487 Протюкати, каю, еш, и. Крякнуть на кого тю. Протюкайте на йою, що вгн чорт-зна-що робитъ. Константиногр. у. Протюпати, паю, еш, гл. Пройти мелкими шажками; проехать медленно. Прбтяг, гу, м. 1) Протяжеше. 2) Продолжение. Нова сцена в хатг здалася йому тгльки протягом першог. Левиц. I. 231. 3) Протяжность. 3 протягай. Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом. Левиц. I. 157. Ч'тка вимовляв кожне слово з протягом. Мир. ХРВ. 278. Протягйти, гйю, еш, сов. в. протяг-тй, ray, неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце чргзь ei-конце. Чуб. V. 618. Ide г тяте за собою рядно,—по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг гй вгку. Стор. МПр. 63. Дротягйтиея, г&юся, ешея, сов. в. протягтися, гн^ся, нешея, гл. 1) Протягиваться, протянуться. 2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше дгло довго буде протягатися. Харьк. у. Протйглий, а, е. ПологШ (о горЬ). Протягла юра. НВолын. у. Протягои, нар. Протяжно. Ото теню у тс протяюм спгвають. Харьк. г. Дротягтй, ся. См. Лротягати, ся. Протйжнйй, a, e. Продолжительный. Протяжна була ость чей год—уел на ярину шнаорювалисъ. Волч. у. Дроучйти, ч&ю, еш, сов. в. проучй-ти, 4y, чиш, и.=Провчати, провчити. Та велгв зготовяяти прутгв пуки—мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, окгнко, нагая, проучити тмчая. Ном. Лроф&тний, а, в. (=Лроханий). Въ выраженш: !шов профатноз дорогое—1шов «bit за ом·. См. Cbit. Вх. Зн. 57. Профйсор, ра, м. Црофессоръ. Дашко-Шч швидко пгднявся мгж професорами своими лекцгями. Левиц. Пов. 50. Професор1вна, ж. Дочь профессора. Молодг професоргвни й купцгвни не схотьли •наешь пити чаю. Левиц. Пев. 55. Лрофбсорка, ки, ж. Женщина-профес-«оръ. Желех. Дрофёсорство, ва, с. Профессорство. Желех. Профёсорський, а, а. Профессорский. Професорувйти, рfto, еш, гл. Быть ирофессоромъ. Желех. ??????, ту, м. Польза. Не мае злий дух профгту з людей. Ги. II. 226. Прохавйвкати. каю, еш, гл. O пере-пел·!: прокричать. Прох&яска, ки, ж. = Промдка. Вх. Зн. 57. Прохазяйнувпти, Eyio, еш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумело хозяйничая. Лрохалйвкнути, ну, неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув ne-ченю. Вх. Зн. 57. Прох&льний, а, в. Просительный. Ви-прохае у еладики книжку прохальну, гцоб згбрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162. Дрохам&ркати, каю, еш, гд.=Проха-ракаркати. Було молюся уранцг i веечерг, то з молитвами г письмо прохамаркаю. Стор. И. 81. Проханий, а, е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Петь не проханий, не дуже бувае тучСний. Ном. ?? 11896. Приглашенный на время замостить кого-либо. Я проханий, а не ти-тарь. Харьк. 3)—об1Д, бенкет. ОбЪдъ, пиръ по приглашешю. Це велит, проханг бен-кети. А так гост}—не минае дня, щоб за столом не сидмо душ три або nomupi чужих. Мир. ХРВ. 109. Прох&ння, ня, с. Просьба. Левиц. Пов. 57. На мое прохання.... одгукнулисъ. Ном. Од. видав. I. Прохйпуватися, пуюся, ешея, и.— ир1зь вуха. Так вищит, аж ми акргзъ вуха прохапуе¦ Фр. Пр. 197. Прохарамйркати, каю, еш, гд.Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим i не покину його трупу. Стор. МПр. 22. Прохарчйтя, 4y, чиш, м.=Дрохар-чувати. Прохарчйтися, чуся, чйшея, гл.— Дрохарчуватиея. Аж два тижнг там поробив, та тиько що там прохарчився, а додому нгчого й не прите. Кв. Я й страви не im, а взявши окрайчик хлгба, так собг й прохарчусь ходячи. Г. Барв. 192. Прохарчунйяня, ня, с Прокормлеше. ВЫ живе аби день до вечора, дбаючи тиьки для прохарчування свою. Левиц. (Правда, 1868, 416). ‘ Прохарчувйти, ч^ю, еш, м. Прокормить. На еввг грошг г зодяхну, i прохарчуш себе й ж тку. Левиц. I. 327. Лрохарчув&тися, ч^юся, ешея, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуемоеь. Грин. II. 67.