* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Продллти—Прожирувати. 465 возиться надъ Ч'Ьмъ. Продлубався nie дня по дурному. Продлйти, лйю, еш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цглий день. Черк. у. Продмух&ти, х&ю, еш, сов. в. про-дм^хати, хаю, еш, гл. Продувать, продуть. Продмух&ти, Hy, нёш, гл. Одн. в. отъ продмухати. Проднювйти, днюю, еш, гл. Провести день. Продовбйти. См. Продовбувати. Продовбувати, бую, еш, сов. в. про-довб&ти и продовбтй, бf, ббш, гл. Продалбливать, продолбить. Дгрку ' продовба. Рудч. Ск. I. 117. Продовгйнитися, НЮСЯ, НИШСЯ, 1Л. Замешкаться. Шшов до сусгди, казав: „та я не довю“, та ось бач i продовганився ось поки, що вже й вечгр став. Екатериносл. у. Продовжити, ся. См. Продовжува-ти, ся. Продбвжувати, жую, еш, сов. в. про-дбвжити. жу, жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловгку продовж, Боже, вгку. Ном. № 4430. Продбвжуватися, жуюся, ешся, сов. в. ородбвжитися, жуся, жишся, гл. Длиться. Шта ж мог молоды, л/та молоденькг!... Як дасть Господь лиху долю, то покоро-тгться, а як буде добра доля, ой~то про-довжгтъея.' Гол. I. 273. ПродоКти См. Продоювати. ПродолубДти, б&ю, еш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дгрочку, гио й кулак улгзе. Грин. III. 336. Продомувйти, м^ю, еш, гл. Просид-Ьть дома. А ми вег святки продомували, ткуди в ceimi не ходили. Продохн^ти, Hy, Hem, гл. Передохнуть. Жовтий пгсочок залп носочок, нельзя про-дохнути. Мет. 151. Продбювати, дбюю, еш, сов. в. про-догги, дою, im, гл. Доить, подоить слегка въ началЬ доешя. Шух. I. 193. Продражнити, ню, ниш, гл. Прозвать, дать насмешливое прозвище. Подавав пргз-вища усгм сусгдам: одного продражнив пос-мгтюхом. Левид. Нов. 147. Продрйти, ????, рбш, гл.—Продерти. Продр&тися, дернея, рёшея, г,г.=Про-дертися. Я пролгзу, продеруся до дгвчини в хижу. Чуб. V. 1118. Продр1Ж&ти, «y, жйш, гд. Продрожать. Продр1мйти, ийю, еш, гл. 1) Продре- мать. Продргмав nie ночг, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив вгн собг на тгй яблонг тернову постгль: як ся продргмат, то ся уколе. Драг. 265. Продрух4ння, ня, с. Отрез влете отъ сна. Продр^хатися, хаюся, ешся, гл.— Прочуматися. Подол, г. За такою робо-тою продрухався, глянув по боках. Св. Л. 303. Прод^мати, маю, еш, гл. Продумать. Прод^ти. Си. Продвмати. Прод^хвииа, прод^ховина, ии, ж. Продушина; нрорубь. Поставили nmipi у продуховинг. На яру ставочки здавалисъ якимисъ продухвинами. Левиц. I 17. Прожартувйти, т^ю, еш, гл. Про-шутвть. Прожбтн, жн^, жнёш, гл. Прожать. Прожених&тися, х&юся, ешся, гл. Проу хаживать. Прожербння, ня, с. Пожрате. При-везе циган uapieny нашему змгевг на про-жеренге. Мнж. 31. Прожерка, ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100. Прожёрливий, а, е. Прожорливый. Прожбрти. См. Прожирати. Прожёря, pi, об. Прожора. Мнж. 190. Проживйти, в&ю, еш, сов. в. прожй-ти, жив^, вёш, (жик>, em), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, юрюван-ня,—як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобг, Боже, в щастю прожити. Чуб. 111. 385. 1з своею дружиною в ceimi про-жию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясоч-ко, веселою. MB. (О. 1862. I. 72). ПроживАтвся, вбюся, ешся, сов. в. прожйтися, жив^ся, вёшея, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во енг .чет зоалося, що на ceimi прожилося. КС. 1883. И. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобг, моя сестро, та проокиваеться? Грин. III. 402. Прожвр&ти, рйю, еш, сов. в. прожбр-ти, mepy, жерёш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узгв в рот та нагадавег, шъо то Бог заказав, та й лапнувег за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плие по морг, та й го риба з човном прожерлп. Гн. I. 48. Царь оддав змгевг прожелти свою дочку. Драг. 248. Прожирувйти, pyio, еш, гл. Пробало-ваться, прошалить. 30