* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Примножатися—Помркися. 427 мнбжити, жу, жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гргхи свог примножив вгн. К. 1ов. 77. Лехай вам доля спргяв г веселости примножае. Првмноягптися, жйюея, ешся, сов. в. примножитися, жуся, жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться. Яриниожувати, жую, еш, м.=При-иножати. Прииножуватися, жуюся, ешся, гл.= Примножатися. Людей все примножуеть-ся, а землг мало. Kien. у. Првмова, ви, ж. Заговоръ (знахарски ). Примовпти. См. Примовлятя. Прймовка, ки, яс.=Прим1вка. Ном. № 259. Г. Барв. 366. Примбвля, ля, е.=Прим1ВКа. Пиймо юрглку, маймо приливку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100. Примовляння, ня, с. 1)—Приказуван-ня. 2)=Примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.' Првмовлйти, лйю, еш, сов. в. при-мовити, влю, виш, гл. 1)=Приказувати, лриказати 1. Старий грае, примовляе. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в баретку купала,' пупаючи, примовляла, щоб долг не мала. Мет. 275. 2)=Примовлятися, примо-витися. Тут г я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять,—кожне примовляло. MB. (О. 1862.. I. 96). 3) Говорить, сказать зна-харсмй заговоръ. Баба пристргти змовляв г до матки примовляе. КС. 1893. VII. 76. Примовлятиея, лйюся, ешся, сов. в. лримовитнся, влюся, вишся, гл. Говорить, сказать, вм’Ьшаться въ разговоръ. В вгк . не дасть куст хлгба ззгстщ так, щоб примовився, що ось образи малюе добре отой, a ni: я малюю та й тиько. Лебед. у. В вшсъко наряжався, до козачки при-мовлявся: „Еозачко, прошу тебе, як Бога, гляди мое! зсудоби“. Чуб. V. 1171. Тут уже й другг примовилисъ. Мир. ХРВ. 195. Примовчати, чу, чаш, м. Смолчать. Примогорйчити, чу, чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону. Примогтй, ж-y, жеш, гл. Быть въ си-лахъ, мочь. Прими би,—очима ззгв. Ном. № 3400. Прими би,—кргзь землю пгшов. MB. (О. 1862. III. 62). Як би прими ма-лювати, то памалював би. (КС. 1902.. X. 142). Примогтйся, ж^ся, жешся, гл.=При- иогти. Не знаю, коли еже я приможуся Шобг вериути. MB. (О. 1862. III. 76). Дримокйти, кйю, еш, сов. в. принбв-(ну)ти, кну, неш, и. Примокать, примок-нуть. Лримолотйти. См. Примолочувати. Примолочувати, чую, еш, сов. в. при-молотйти, лоч)', тиш, гл. Трогать; тронуть только слегка молотьбой. Приморгнути. См. Приморгувати. Приморгувати, гую, еш, сов. в. при-моргн^ти, nf, нёш, гл. Подмигивать, подмигнуть. ' Приморйти, рю, риш, и. Приморить. Приморожувати, жую, еш, сов. в. при-норозити, жу, зиш, ы. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Харьк. Безл. Приморозило. Сталъ мороаъ. Ой звечора дргбний дощ гшов, а к твночъ притумонило, а к ceimoei приморозило. Грин. III. 164. Прйморозок, зку, м. Утреннш морозь. НВолын. у. Почалися на deopi приморозки. Левиц. I. 385. Приморозком пгдемо у Жва· нет зраня. Каменец, у. Принбрщити, щу, щиш, гл. Нисколько· сморщить. Примостйти, ся. См. Примощу вати, ся. Прйностка, ки, ж. Прилаженная къ. чему-либо скамья, прилажешшя къ чему-либо подмостки. Харьк. См. Лримштна. Примотйтиея, тйюся, ешся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий ко· зак по ргчт по Дону, пришатався, примо« тався in самому Дунаю. КС. 1883. IV. 735«, Примочйти. См. Примочувати. Примочувати, чую, еш, сов. в. примочйти, 4y, чиш, гл. Примачивать, примочить. Kpacui русг коси його дочки при* мочили. Федьк. Примощйти, шДю, еш, а.=Лримо-щувати. Прийди, прийди, мгй миленький, сю тч ночувати: хоч лавочки узесенькг.— буду примощати. Мил. 66. Примощувати, щую, еш, сов. в. примостйти, Moncy, стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить—напр, доску, чтобы увеличить ширину. Примбщуватися, щуюся, ешся, сов. в. примостйтися, мощуся, стишся. и. Прилаживаться, приладиться, присЬсть, усесться. Примоститесь, як сорока на колу. Ном ?· 1375а! Бпправся т серсоину сухого гглля, примостився як раз над Кобзою. Стор. МПр. 107. Я до д'тей примостюсь, та усе таки нагмся. Мнж. 7. Помр1тися, мр^еться, гл. безл. Пред· ставиться, пригрезиться.