* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

422 Прикрсистий—Приладжуватися. 4) Крайне, р’Ьзко. Прикро юстрий нгж. НВолын. у. Та мука, що паче буде жовта, жоетим оддав, то ота краща, ангж прикро dim. Лебед. у. Прикро сгрий. Борз. у. Прйкро одрубати, одр1зати. Гладко, близко Къ краю отрубить, отрезать. Мнж. 100. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ко-еальства. 6) Очень, сильно. А сам сивгв ein, cueie прикро, г все у думг, як у хмарг, ходив. МБ. (О. 1862. I. 97). При нрилага-тельныхъ, обозначающихъ цвета, ставится дли усилешя качества въ значенш: сильно, рйзко: Прикро череоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так lean прикро згоргв,—тчого не зо-сталосъ. Волч. у. 8)—дивйтися. Смотреть не сводя глазъ, настойчивыыъ резкимъ взглядомъ. Христя прикро подивимся на ялшгр: по обличчу пгзнавала, чи добру звгстку маши принесла. Мир. Пов. I. 158. Збожеволглими очима прикро дивилася на Гртъка. Мир. Пов. I. 122. Прикр01стий, а, е. О земле: не сыпучая, отпадающая при паханш глыбами. Ровен, у. Дривройний, а, е. 1) Укромный. Постав сани у прикройному мгсцг. 2) О са-погЬ: съ пришитыми къ голенищу головками. Вас. 161. Прикропйти, ся. См. Дрикропляти.ся. Дрикроплйти, ляю, еш, сов. в. прикропйти, плю, пйш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да гдуть дощг все части, да землю приьропляютъ. Грин. III. 636. Дрикроплйтися, лйюея, ешея, сов. в. прикропйтися, плюся, пйшея, гл. Быть побрызганнымъ сверху. Дрикротний, а, е. Спешный. Пасти-гае косовиця, а там пшдутъ жнива—до са-мог осени прикротне дгло. Г. Барв. 145. Дрикротно, нар. Сп'Ьшпо. Увгйшла в пекарню Палажка, а попадя гцось саме при-кротно пораласъ коло тгета. Г. Варв. 156. Лрикручувати, чую, еш, сов. в. при-врутйти, Kpy4y, тиш, гл. 1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ттч прикручуваши. МУЕ. III. 21.2) Привинчивать, привинтить. 3) Строго приказывать, приказать. Шйдть ггнчя мет клик-пгте, до мене зараз - щоб прийшов, глядгтъ же, цупко прикрутгте, щоб вгн в шинъок та не зайшов. Котл. Ен. I. 27. 4) Притеснять, притеснить. Податками тебе прижучено, важкою працею прикручено. Мир. Лов. II. 41. Дрикубйнський, а, е. Находящейся при р. Кубани. Плаетуни в прикубанських плавнях. О. 1862. II. 63. Дрикувйти. См. Дривовувати. Дрик^кати, каю, еш, гл. О кукушкЬ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456. Дрикукббити, блю, биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домгвка е й садок: як стара, прикукобе и, то аж весело. Харьк. у. Дрйвуп, пу, м. Прикупленная земля. Прилуд. у. Дрикупйти, пйю, еш, сов. в. прику-пйти, плю, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще маши й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе, лиха прикупивши,—живетъ кое-какъ, съ бедой. Ном. № 7504. Дрикусйти. См. Дривушувати. Дрик^тати, таю, еш, гл. 1) Прикрыть, 3aKyiaTb сверху. Прикутала свою дитину Мил. М. 36. 2)=Прикорпати. Желех. Вх. Зн. 55. Дрикутий, а, е. Прикованный. При-кутий до етовпа. Стор. II. 194. Дрикухёнок, нка и нку, м. Пристройка·, къ кухне. Чи не думаете до кухт,—вона в вас тгенувата,—прибудувати прикухе-нок? -Г. Барв. 378. Дривушувати, шую, еш, сов. в. при-вуейти, my, сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показуеати пальцем на мгсяцъг бо палець усхне, а коли еже покажет, то-прикуси палець. Грин. I. 13. Дрилабузнитися, нюся, нишея, «д. Подольститься, подойти. Нрилабузнивсъ до· Киприди. Котл. Ен. V. 18. . Прилавок, вка и вку, м. Часть неподвижной скамьи (лави) въ украинской хате, идущая вдоль придверной стёны, до дверей, подъ мисником. ЕЗ. V. 91. Ечандр же в хату рачки лгз г там nid прилавком зйнувся. Котл. Ен. V. 16. Дрилйгоджувати, джую, еш, сов. в. прплйгодити, джу, диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бок дав та добрг люде прилаюдили. Федьк. Дрилйгоджуватися, джуюся, ешея, сов. в. прилйгодитися, джуся, дишея, гл. Приготовляться, приготовиться. Вт прилагожуетъея на ярмарок. Камененед. у. Дрпл&джувати, джую, еш, сов. в. прилйдити, джу, диш. гл.=Дриладно-вувати, приладнати. Науку приладитw. до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125. Дрилйджуватися, джуюся, ешея, сов. ¦в. прилйдитися, джуся, дишея, и.=Дрн-