* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Посмшжуватися—Посокотитися« 365 хаться. Нам треба, щоб исто посмгшкував з нас ЧЧ'ЩО? Каменец, у. Посмшкуватися, вуюся, ешся, гл. Насмехаться. Явтух жартував, посмш-щвався з новобранцев. Св. Л. 65. А вш ¦посмгшкуеться: побила як собака. Каменец, у. Посмшливяй, а, е. Насмешливый, веселый., Посмшний, а> е=Посмш ливий. Посиййтися, сшюся, бшея, гл. Поеме--Лться. Ти думает, дурню, гцо тдеш вгибаться, ~а я з тебе, Оурню, аби поемгятъея. Чуб. V. 176. Посмокт&ти, K4y, чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, гз'гли i посмоктали кге-точт. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да по-¦смокчу люльки. О. 1861. XI. 68. . Посмбвтувати, тую, еш, гл. Посасывать. Посмолйти, лю, лиш, гл. Осмолить. Посмугувйти, ryio, еш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия i руки посмугованг. Стор. II. 69. Посмутйти, 4y, тйш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь pid посмучу. Чуб. V. 755. Посмутйтися, тимбся, тятёся, гл.= Засмутитися. Ми без музыки посмутилисъ. Алв. 48« Посмуткувйти, Kyio, еш, гл. Погрустить. , „ Посмуттти, HIH), еш, гл. Опечалиться. Посшдйння, ня, с. Пора завтрака. 1 сойме зшшло, еже й поенгдання, а йою все, нела.,Верхнеднепр. у. (Залюбовск.). Посшдати, даю, еш, гл. Позавтракать. Як не прийдеш обгдати, прийди посшдати. "Чуб. V. 413. Посшдкувйти, к^ю, еш, гл.=Доет-дати. Що ж ми мемо поенгдкувати, моя мила дгвчино? Гол. I. 201. Поснових'йти, raio, еш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двгр залгзла, посновиюла там. Мб. 39. Поснувйти, сную, еш, гл. Сделать основу для ткани; иротянуть нитки. Що •по пашгм двору чорним шовком та посно-ване. Грин. III. 470. ' Поснути, снемб, нетб, гл. Заснуть (о многихъ). Дгти поскули. Г. Варв. 225. Лрийшла пгвнгч, вег поснули. Рудч. Ск. Посн^тися, снеибся, нетбея, г.».=По-снути. Я думала, що ви поснулисъ, аж воно и ni. Лебед. у. Поснйд1ти, дш еш, гл. О творогЬ: испо!)титься. Мпж. 190. Сир поснядге, як Ною не посолиш. Черном. Посбба, би, ж- Помощь. · Пособу дав fipamoei. Харьк. г. Пособбчитися, чуся, чишея, гл. Сделаться подобнымъ собаке, переносно: развратиться. А чортова невгстка-сучка, насобачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав mii люльки, а з людей нийшов—посо-бачивсь: став люльку наминати-? Харьк. г.. Пособйти, ся. См. Пособляти, ся. Посббкати, ваю, еш, и. Покричать на воловъ: соб! Пособлйти, лйю. еш, сов. в. пособйти, блю, биш, гл.- Помогать, помочь. Те-плошр скргзь пособляв чоловгковг. Ком. И. 81. Пособлйтися, лйеться, сов. в. посо-бйтися, биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.)· Х°ч плач, хоч пробач,—не пособитъся. Кролев. у. Пособник, ка, м. Помощникъ. Посббниця, Ц], ж. Помощница. Пособбрувати, рую, еш, гл. Поеобо-ровать, совершить надъ больнымъ таинство елеосвящешя. Пособорували, посповгдали г запричастили (хворого). ЗОЮР. И. 283. Посбвати, ваю, еш, гл. Подвигать, посовать. Посбватися, ваюся, ешся, гл. Подвй- гаться, посоваться. Посовишти, шю, еш, гл. Побыть въ полубезеознательномъ состоянш, въ опья-ненш. Сидить Петро дуже пяний, держишь у рут десятку, а 1ван як ухопить гг та й хода.—Що ж йому на те Петро сказав?—Аж тчогтнько: nocudie ще трохи, посовишв-посовишв та й niiuoe co6i з шинку. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Посов1тувати, тую, еш, и.=Пора-. дити. Йому посовгтували одну гарну дгвку, щоб вгн гг брав. Рудч. Ск. I. 148. Посов1туватися, туюся, ешся, и.= Лорадитися. Шевч. 298. Пбсовом, нар. Посовываясь. Сядет верхи та посовом г перелгзеш, щоб у воду не впасти. Лебед. у. Посбвувати, вую, еш, гл. Подвигать. А даль потроху посовують пальцем усе вигце й вище, примовляючи: тут пень, тут колода. Чуб. III. 108. Посбвуватися, вуюся, ешся, гл. Подвигаться. Посокотйтиея, ч^ся, тйшея, гл. Поберечься. Просить сват i сваха, г пан мо-лодий, г naui молода гсти г пити... г так ся посокотити, абй голодному ся . не ш-шити. Гол. IV. 342.