
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Шмзжати—Покарати. 269 лодог на дворг, то дружки... спгвають im. О. 1862. IV. 27. А зза гори погзжане на ¦шлях вигзжаютъ. Шевч. 455. По18жйти, ж&ю, еш, гл. Фздить, разъезжать. Девятеро конем водить, на десятом погзжае- Грин. III. 591. Наш пано-чок молоденький на конику погзжае, до двору жснчтпв займае. Чуб. III. 239. IIoicTH. См. ДоКдати. Партиен, Imch, iceoH, гл. Погрызться. Свог собаки поЫися. Ноы. Л* 9448. Покати, 1ду, деш, гл. Поехать. Cid-лай, козаче, коня вороною, та погдем вгн-чатися до попа чужою. Чуб- V. 137. Погдьмо, кажу, дгдусю, в лгс да нарубаем дров. ЗОЮР. I. 229. Дбйда, ди, ж.=Поб1Гайка. А, а, гой-да! чужа мати nouda, а нашая панг. ходить у жупанг. Макс. (1849). 105. Пойменувйти, пун>, еш, гл. Поименовать. Росказав, дс ????? хата стогть, пой-менував сусгд свогх. МВ. (О. 1862. I. 77). Пойнйти, ?ny, меш, гл.=Ш>няти. Грин. III. 534. Докавкати, каю, еш, гл. Покричать <о вороне,). Докадйти, дж^, диш, гл. Покадить. Л тютюном покадила, а редькою споми-нала. Чуб. V. 562. Док&з, ву, м. 1) Указание. Добре заходились по тмеиькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положим на блюдо трое кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91. Показания, ня, с.=Доказашцвна 1. Доказбшцина, ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, ¦отдЬлеше себя отъ общества. Поп. 68. Доказйти, ся. См. Доказуватв, ся. Доказвти, Kaiity, зиш, гл. Испортить. Дощ показтпь дорогу. Шух. I. 81. Чаргв-ниця таки показит маржину. Ез. V. 61. Показйтися, зимося, зитеея, гл. Взбеситься (о многихъ). Доказнвй, a, e. Видный, представительный. Таке не показне: нг з очей, щ з плечей. Ком. П. 148. Одначе вгн з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38. Покйзшсть, нести, ж. Видъ, красивая наружность. Доказувати, зую, еш, гл. 1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо ¦в сидку, ein менг показув: ^Дивись, яка вода чиста.'1. MB. II. 26. Ой там дгвчина жито жала, дороженьку показала. Чуб. Y. 378. А чому ж ne зумгю?—каже дгвчина.— Раз менг покажете, пангматко, а другий г сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози. Шевч. 2) безл. lloKa3ye. Кажется. 3 обличчя бгльш двадияти лгт гй не показувало. Св. Л. 65. Докйзуватися, зуюся, ешея, сои. в. показйтися, жуся, жешея, гл. 1) Показываться, показаться, появляться, появиться. Вона його як хвицне! так, що йому г евгчт у очах показались. Рудч. Ск. I. 7. Бач, мабуть злякався, що не показався. Шевч. 290. 2) Казаться, показаться. Драг. 43. Дивись, котора гуска тобг показуетъея красна, ту й лови. Грип. I. 46. Док&зчик, ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном. Докалав^рвтв, рю, риш, гл. Покараулить. Докадамутитв, чу, тиш, гл. Помутить. Покалатйти, тйю, еш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я пгду н хату погргюся. Черни]', у. Докал1чвтв, чу, чиш, гл. Искалечить (многихъ). К. 4P. 358. A ein в кущах ноги покалгчггв. Рудч. Ск. II. 160. Докалйтв, ляю, еш, гл. Запачкать. На нгч треба хату мести: як прийде Мати Божа з анголами, то шоб нгг не покалят. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дгвчино, рушничками deip, щоб ne покаляв щнюних ч/Лток, золотих ??????. Чуб. V« 397. Покалйтися, лйюся, ешея, гл: Испачкаться, запачкаться. _ Докамвн1тв, покак’яв1тв, шемо, ете, гл. Окаменеть (о многихъ). Вт за дверг та Онилку й eede· за руку. Ми й покажи) ли. Г. Барв. 210. Вони обидвг й по-кам’ятли. Мнж. 134. Дованенув&ти, н^ю, еш, гл. Побить камвями. Hapoa покаменуе нас. Ев. Л. XX. 6. ' Доканючити, чу, чаш, и. Поклянчить. Ти думает, що як 'doeme поканючиш, так г дам. Богодух. у. Докйпати, паю, еш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до ехгд сонця, покапали сльози. Шевч. 74. Довапл^нити, ню, ниш, гл. Выхолостить (многихъ). Докйпостити, пощу, стиш, гл. Изгадить (во множеств^). Докапот1тв, no4y, тйш, гл. Закапать. Довар&ння, ня, с. Наказаше, казнь. •, Докарйти, р&ю, еш, гл. Наказать. Бог