* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Довпиватися—Повстромлюватися. 227 воюю г силою царгвну -вгзьму. Рудч. Ск» IL 85. Довпиватися, вйеяося, етеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горелку г повпивались. Чуб. II. 362. I ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були йою поезгвю. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множестве). Две чорне брови, мов dei трне п’янки, повпива-г,цся над очима. Мир. ХРВ. б. Повяих&тн, х&ю, еш, гл. Втолкнуть, 'впихнуть (многихъ). Повпихала обох швид-че в хату та u deepi причинила. Харьк. Довпов&ти, вйю, еш, гл. ПонадЬяться. На кого ти, Химочко, повповала, гцо ти собг Марочка сподобала? Грин. III. 460. Довпрохуватися, хуемося, етеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погретись. Волч. у. Довпрягйти, гйю, еш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, dpi воли повпрягали. Чуб. V. 1051. . Довпускйти, к&ю, еш, гл. 1) Впустить (многихъ). Коли б еже швидче роскопали, modi б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму nid причелком, поставили води й гсти всъою г ix туди повпускали. Рудч. Ск. I. 117. ПоврУнюватися, нюемося, етеся, гл. Густо зазеленеть, хорошо взойти. Повру-нювались жита. Повручйти, ч&ю, еш, гл. Поручить (многихъ). Нагцо ж ви, таточку, сиргт накидали г кому ж ви гх повручали? Мил. 186. Довряжйти, ж&ю, еш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять кот да посгдланг i ггарубочки повряжат. Чуб. III. 115. Довряжйтися, жйемося, етеся, гл. Нарядиться (о многихъ). Доврйжувати, жую, еш, гл.=Довря-жати. Девчата повряжуват. Харьк. Церкви золоте та повряжуванг. 3????. у. Ловрйжуватися, жуемося, етеся, гл.— Повряжатися. Довсаджйти, джйю, еш, г.г.=Довсаджу-вати. Повсаджав гх до темнице. Драг. 260. Довс&джувати, джую, еш, гл. Усадить, посадить (многихъ). Донсйджуватися, джуемося, етеся, гл. Усесться (о многихъ). Довсйжуватися, жуамося, етеся, гл.— Повсаджуватися. Тглъко гцо mi повсажу-тлись, аж та д'твора, гцо бегала круг церкви, сюди ж пристала. Кв. Довсегд4, повседй, нар. Всегда. Лохв. у. UOBCHxaTH, хйеко, ете, гл. Усохнуть (во множестве). Як з тобою спгзнавалисъ, cyxi дуби развивались, як любитжъ перестали, однолетки повсихали. Чуб. V. 62. Були речки,—повтгкали, були ставки,— повсихали. Чуб. V. 540. ‘ Повичйсний, а, в. Всегдашшй, постоянный, вечный. Нема.... не переходячого· на божому ceimi, нема повсечасного, навгч-ного—або перейде, або привикнеш. MB. (КС. 1902. X. 149). Довск4кувати, куемо, ете, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множестве).. Рудч. Ск. II. 133. Повсблюватноя, лкшкося, етеся, гл. Просолеть (во множестве). I. Повставйти, таемб, етё, гл. Встать (во множестве). Старг didu стояли повстававши. К. 1ов. 61. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Кв. Вранцг Бог, се. Петро i се. Миколай повставали. Драг. 111. 2) Высадиться. На землю з човнгв повстававши, спитавсь, чи е гцо гсти гм. Котл. Ен. II. Довставйти, таю, em, сов. в. по-встйтя, ст&ну, неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницъкому одкостайне за Вкраёну повстали. К. 4P. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеле-ними ярами повстав легесенъкий туман. Левиц. I. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народньою. О. 1861. IX. 181. Новставлйти, лйю, еш, гл. Вставить (во множестве). 1ди ж повставляй (оч1), щоб вони мет банили. Чуб. II. 306. ПовстйнеЩ), нця, м. Инсургента. Повстйння, ня, с. Возсташе. Левиц. I. 146. Довстина, ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положгт и на теплу i суху повстину. Мкр. Н. 5. Довстище, ща, с. У гребенщиковъе кусокъ сукна на доске, о который трутъ гребенку при ея полировке. Вас. 163. Довстка, ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шее лошади. Вас. 159. Довстр1чйти, чйю, еш, гл. Встретить. По городу modi гуляла, коли троянцт повстречала. Котл. Ен. Ловстр1чйтися, чАекося, етеся, ы. Встретиться. Бег кет гз села, а лисичка гз лесу, да й повстречались вони. Рудч. Ск. I. 22. . Довстрбмлюватися, лююся, етеся,, гл.