* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Повнота—Поволока. 225 и широкую спину. Це чгл повностштй,— везтиме добре. Волч. у. Повнбта, тв, ж. Полнота. Жадее, щоб швидче явилась у повнотг краса миру. Ев. Швночка, ки, ж. Ум, отъ повниця. Повнощбтний, а, е. Заключающей столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету. Вас. 190. Повн^рюватися, рюемося, етеся, и. Погрузиться, углубиться (о многихъ). Bei повнурювались у книжку г тчичирк. Св. Л. 163. . Дбвня, Hi, ж. 1) Полнота. Ее дастъ йому розвинути художницъкою смаку свою до повног повнг. К. ХП. 18. Тут в повню роскгш дав гм Bot. Мкр. Г. 67. Перейти дорогу у nOBHi. Перейти дорогу съ полными ведрами. Шух. I. 239. 2) Изобише. I на полг у тебе буде повня. К. 1ов. 18. Могм багацтвом я втгшався г повнею моего веселився. К. 1ов. 67. 3) Полнолуше. Чуб. I. 10. М^сяць у nOBHt. Полнолуше. Пбвнява, ви, ж— Повня 1,2. Упов-нявг дгэнае недостатку, eci злигодт подгй-мутъся на йоге. К. 1ов. 44. Довнйвий, а, е. Полноватый. Повнйк, кй, м. Раст.: а) Tagetes егес-ta L. Анн. 347; б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36. Дововт^эитися, жуся, 8ИШСЯ, гл. Повозиться. Довю пововт,узилися, поки розг-брали добре, як треба робити (волотити машиною). Харьк. у. ПоводДрь, рй, м. Вожакъ; проводникъ. Вт змалечку sa поводаря в етарщв був. Харьк. ПоводДтарь, поводйтирь, ря, л.—По- водарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. MIIp. 117. Слгпийлуч-че ходить, як поводатиръ водить. Ном. J6 4659. Повбддя, дя, с. Повода.- Держишь коня за поводдя. АД. I. 7. Поводйрь, рй, ,«.=Поводатарь. Ном. Ж 4656. Повбдити, джу, диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сына, очииг поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобовг. Кв. Поводить станом та юловою¦ Левиц. I. 12. 2) Править', управлять лошадьми. Сам пан кгнъми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми лус-нуть, оттак вони було нами поводять. Федьк. Поводйти, дж^, диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хатг поводив. Чуб. V. 577. Повбдитися, д%/ся, дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, гцоб дитина так незвичайно з nur тимою своею матткою поводилась. MB. I. 25. Так is тобою поводяться, як гз свогм братом. MB. (О. 1862. III. 56). 2) Быть въ обычай. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницыюго поводилось. Шапки з каткою, як поводиться, не отрядили. О. 1861. III. 17. Ой у нас на Дону не поводиться еьому: син матерг не бере, за брата сестра не йде. Чуб. У. 926. 3) Удаваться, имЬть усп^хъ. Пгдсгла до того чоловжа i просила, щоб росказав, де вш його бачив i як йому поводиться. Кв. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Повож&тий, того, м — Поводарь. 1шов кобзарь до Кигва та de спочивати: тор-бинками обвгшаний його повожатий. Шевч. 89. Повбжувати, жую, еш, гл.— Поводити, Утгнки плавно пливутъ, тглько ¦' головками повожують. Кв. Повозйти, stf, зиш, гл. 1) Повозить. Повозйти попа в peuieTi. Утаить грЪхъ на исповеди. 2) Свезти. Повозив уже вег скопи з поля. Повозйтоньки, гл. Ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небг зорок; нсгстав-ляв стопе на чотирг poiie. Чим же тое повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386. Повозка, ки, ж. Телега. Рудч. Ск. II. 155. Ум. Повбзочка. Та запрягай пово~ зочку, та погдем в чисте пом. 4v6. V. 911. ' Повбзне, ного, с. Пошлина съ воза. Повозчйна, ни, ж. Телъженка. Старого ж лгсу в тебе ня повозчйна. Шди ж пгдмаж повозчину. Чуб. II. 656. Повблитися. См. Поволятися. Повбл1, пар. 1) Медленно, не cuima. Поволь гдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволг,росте. Ном. № 989. Повбм-повол)! Тише-тише! осторож:тье! НВолын. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дгтей поволг— г сам будеш у неволг. Поел. Тодг я веселий, modi я багатий, як буде серденько повом гуляти. Щевч. 76. Повол1чка, ки, ж. Ум. отъ поволона. Поволбвщина, ни, ж. Пошлина, сборъ съ вола. Пбволбка, ки, ж. 1) Ремни, шнурке на обуви. 2) Сл'Ьдъ, оставленный тащи-мымъ предметомъ. Зрубали дерево г стали. 15