* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Побут—Повалитися. 207 АД. 1. 209. Був тридцать Aim у неволг, двадцять чотирг як став на волг, потурчился, побусурманився. Дума. Вже я потурчилась, побуеурменилась. ЗОЮР. I. 213. АД. I. 233. Хмельниченъко побусурмант-шись, збив пушкою з гори Валка верх з батькгвськог церкви. ЗОЮР. I. 277. Шбут, ту, .и,—Побит. К. Кр. 18. У такому побут'г бажали Иван з Шотре.ш свои д'тгок зростити. Мир. ХРВ. 127. Добути, буду, деш, гл. Побыть. Ото побув niepony та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у Aid та й раненько вер-пувся. Рудч. _ Добутшти, шю, еш, гл. Истлеть, сгнить, заплесневеть. Ши.пт, милий, що тобг е? Же mi в.шски побутнии, бш лич-xa почорнг.т. Гол. I. 84. Лобучйв^ти, вш, еш, гл. Разбухнуть. Побуяти, буйю, еш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бгдний позак роз-гадав пятак, то нельзя по улицг пгйти 'побуяти. АД. I. 114. Шваб, бу, М. Влечете. 1з съою благословенною ¦ навгки повабу виникла гх думка... К. ХП. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. II. 200). Повйба, би, ж. Привлекательность, прельщете. Поваба, которою нас манять гз тихих xymopie. К. (О. 1861. I. 311). Повйбити, блю, биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить. Повйбитися, блюся, бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились нашг на мову лукаву. К. Доев. 8. Повйга, ги. ж. 1) Уважеше, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: шли мед-юрглку за Ганнуао жтку. Нп. Ста-реиь старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значете. Двгр перейди тихо, у вгчг глянь з повагою. MB. Шевч. 3) Решимость. Як би вгн не мае поват, щоб пгд-палитъ г мене ne тдцькував, то не було б г пожежг. Екатериносл. у. (Залюб.). Швйгом, нар. Медленно, не спЬша, протяжно. Не хапайсъ пгенг спгвать—по-вагом! Ном. № 9650. Стали по dymi дзво-ишпи во вег дзвони та поваюм, та жа-лгбно. ЗОЮР. II. 285. А тч где, где собг повагом. К. 1ов. 15. ПоважДти, жаю, еш, гл. Уважать, чтить. ЗОЮР. I. 31, 21, 35, 23. Ой по-' вижий спгару матгр, хоч вона й не ргдна. Чуб. V. 935. Хто не звик правды пова-жати, той завше ласий панувати. Ном. Kt ИЗО. ?a тати мог, шати! пшЬпе, гу- ляйте: не мене шинуютъ, бо вас поважа-ють. ЗОЮР. I. 208.' Поважйтися, жйюся, ешся, гл. 1) Уважаться. 2)—за. Считаться чемъ. Hi сама поелгдня дгвка в нашому селг так би не эробили, як моя дочка, гцо поважамся за саму першу. Кв. Повйжёивя, ня, с. Уважеше. Нридба-ла тобг i чести, г радости, г поважен-ня. Кв. ' Повйжити, жу, жиш, гл. 1) Взвесить многое). 2) Уважить. Поважив и Ва-сыль—оддав (ш хустку). Кв. ПовЛжитися, жуся, жишея, и. 1) Решиться, отважиться. Новажився на таке di.io! (Залюб.). Таке молоде, а вгн пова-'жывеь и брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старый дгду, не подоба, хиба на те поважуся, гцо худоба. Чуб. V. 1135. ·. Поважко, нар. Тяжеловато. Повйжливий, а, е = Поважний - 2 Шст поважливг. КС. 1882. VIII. 264. Поважний, а, е. 1) Почтенный, достойный уважетя. 1гце трошки засоромиласъ перед поважним гостем, то й очицг спустила в землю. К. 4P. 48. 2) Серюзный; солидный. Такий зробывея тыхий та поважний. Рудч. Ск. II. и162. Поважне обличчя. К. Доев. 127. Йому здавалось... тбы вгн чув поважну його мову. 3) У по-важному сташ. О женщине: беременна. Пат моя нездужае: вона в поважному стат. Повйжшсть, ности, ж. Важность,; важный, серюзный видъ, достоинство. Пов&жно, нар. 1) Почтенно. 2) Серюзно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левин. I. 433. Пов&жчати, чаю, еш, и. Потяжелеть. Чою ви менг в клунок наклали, гцо вгн таге поважчав? Харьк. Пов&ла, ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42. _ Пбвалець, льця, м., также накидаль-ний повалець. Волосяной арканъ. О. 1862.1; Ревяк. 20. Пов&лина, ни, ис.=Повала. Вх. Зн. 66. Повалпти, лю, лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долит жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне дгброва. Шевч. 157. Повалитися, люся, лишея, гл. Нова·