
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
292 тряиок—ТУЖАВ1ТИ. Трямок, мка, м. См. ТряК. Трясавина. ни, ж. Топкое м-Ьсто, трясина. Трясавидя, Ц1, ж. 1)—Трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34. Трясенйця, д1, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхивавья околоту. Три ко-"пи трясеницг. Каменец, у. Трясндупа, пи, ж. Пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Нч II. 12. ТрясйхвЬтка, ки, ж. 1 )=Трясндупа. Вх. Пч. II. 12. 2) Пт. Lusciola phoenicu-rus (и tithys). Вх. Нч. II. 12. ' Тряска, ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ, Ux. Лем. 475. Тряскати, каю, еш, гл. Хлопать. Лби Biz ласкав, а батгг тряское. Ном. ?» 1276. Трясаути, ну, неш, гл. Хлопнуть. 3 батога тряснув. Св. Л. 13*1. Трясовина, ни, ж. Топь, топкое место. Павлогр. у. Так чоб'гт г грузке— трясо-вина. Константиногр. у. Трясовидя, ц], ж. = Трясавидя 2. Трясолупки, пов, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. I. 9. Трясти, су, сёш, гл. Трясти. Не диво •багатим скарбом трясти. К. (О 1862. Ш. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. М. Пр. 88. Руб’ям трясти. Ходить въ рубище, въ лохмотьяхъ. Треба пряспш, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199. Трястйся, суся, сёшся, гл. Трястись .„Де цимбали? Грай, псявгро!“ Аж корчма трясешься. Шевч. Трястя, ??, ак?.=Трясдя. Котл. Ен. ДН. 13. Мене трястя схопила та тря-се так, що мет гостг не в думцг. Левиц. I. 420. Тряс^лька, ки, ж. Раст. Thalictrum angugtifolium Jacq. Анн. 352. ^ Трясучка, ки, ж. 1) Лихорадка.Угор 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. I. 114. Трясдя, Ц1, ж. 1) Лихорадка. Ном. Зй 12284·. Йому годи як трясщ, а все бгсом дивиться. Поел. Трясця нашим ворогам. Чуб. 2) Въ переноси, знач. Ничего, ашшъ. На нозг сап’ян рипить, а в бор-mi трясця тпить. Пом. J6 11191. Трксюина, ни, а».=Трясовина. НВолын. у. Ту, мяр.=Тут. Гол. Н; 57. А його ту те було? Каменец, у. ТубЬшць, льця, м. Туземецъ. 'Туйдмжй, а, е. Туземный, местный. Лева. 72. Туболка, ки, ж. Туземка. Шейк. Тувбльня, ai, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71. Туга, ги, ж. Горесть, печаль. Болить моя голгвонька, ще й серденько в тузг. Рудч. Чп. 87 Bin гм тугу розганяе,хоч сам евгтом нудить. Шевч. Стала к гх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. Туженька, тугоньна. Серцю туженьки заедав. Гол. I. 188. Туга, гй, ж. Радуга. Угор. Тугйй, a, e. 1) Тугой, упрупй. Щоб була туга як колгно. ( Посадивши капусту, примовляють). Ном. № 261. 2) Крутой, густой. Туга грязь. 3) Твердый (о камне). Шух. I. 13. 4) Сильный, крепкШ, суровый. Туга зимойка. Гол. 5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Левиц. Пов. 72. Я чоловт не тугий: дасте 25 карбован-цгв, то й ваш кгнь. Каменец, у. 6)0 речи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Левиц. 1. 163. Ум. Ту-генький, тугесенький. Туг1сшький, а, в. Ласкательно и пре-имущ. о малыхъ предметахъ: совсемъ тугой. , TyriciHbKo, нар. Ласкательно и пре-имущ. о малыхъ предметахъ: совсемъ туго. Туго, нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго it новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. Тугвнько, тугесенько. Сгдлай мене тугенько. Мнж. 34. Туговка, ки, ок. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк. Тугонька, ки, ж. Ум. отъ туга. Тугошшй,я, е. И мокший крепкую шею. На Бога вгн пгднявся тугошuiu. К. 1ов. 34. Тугшати, шаю, еш, гл. 1) Делаться туже. 2)=Тужав|ти. Грязь вгд морозу туг-шае. Тугший, а, е. Сравн. ст. отъ тугий. Тудй, нар. Туда. I сюди гаряче, г ту-ди боляче. Поел. А я й не тудй то! А мне и невдомекъ. Тудййка, тудхка, нар. Вотъ туда. Вх,-Зв. 10. Тудбю, нар. Въ ту сторону, тою дорогою. MB. (КС. 1902. X. 142). Ото якось там знову купцг гхали тудою, та й до' гх загхали. Рудч. Ск. II. 98. См. Сюдою. Туж, нар. 1) Следомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут i на deopi туж-туж уже ceimae. Г. Арт. (О. 1861. Ш. 84). ¦ Тужав1ти, Bi», еш, гл. Густеть, кр?п-