
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
таляги—ти рвовий. 261 Тилятй, г1в, м. Куяки, латы изъ же-.тЬзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, на-шитыхъ на 6apxart, cyKHt или кож*. К. 4P. 427. Червониг тилнги nid сребром, nid златом на себе nadieae. Лукаш. 42. Тиляги nid золотом та nid сргблом по-¦надгвали. К. 4P. 332. Тим, мпст. 1) Твор. лад. отъ той и те. Тим чйсом. Между гЬмъ,' гЬмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. 'То тим вони спо-чивали, що на рани пострелят да по-рубанг дуже знемогали. Макс. (1849). 17. Тимпанник, ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (геть-мана) з сргбними бубнами.... Сомко зве-.?? ударить свогм тимпанитам у сргб-нг бубни. Ущух трохи галас (у рад]). К. 4P. 335. Тимуль, меж., выражающее ведете скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой, займу ж я бочулочку до сво-Лого дому. Ох я з корями дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089. . . Тймфа, фи, з*;.=Пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпг стали чхати: Турн i'm гзволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34. Тимчасовий, а, в. Временный. Шейк. Тимчасовннй, а, е=Тимчасовнй.- 3 . голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн;']. 181. Тин, ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Поел. Hi в тин, нг в ворота. Поел. Ум. Тинбк, тинбчои. Тйнди-рйнди, меж. для выражешя пустой болтовни. Тинди-ринди за три громи. Ном. Ms 644 2. Тинйна, ни, ж. Колъ изъ плетня. Тиниан, меж. Плясовой npnntBi. 1 по хатг тинини, i по стях тинини,—вари, окгнко, лини. Ни. ¦ Тинйти, нй, нйш, гл. Огораживать тыномъ. Их. Зн. 20. Тйння, ня; с. Соб. отъ тин. Сид ять по-за. стгллю, як жаби ¦ по-за тинню. КС. 1883. II. 391. Вишня у тинню росте, Борз. у. 1дгть, Ыти.... по nib тинню сиротами. Шевч. Тин0в, нка, тииочок, чка, м. Ум. огь тин. . Тинутися, нуся, нёшея, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як ти-неться, то ще лоба розгб’в. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно1дного шпигати. Тинеться инта шпилька г така, що Пилипиха не стерпишь. MB. II. 82 • Тйвфа, фи, эк.=Тимфа=Пинхва. Тин-фу дали оттаку! Чуб. I. 274. Тинянка, ки, ж. Доска въ забор*. Бх. Зн. 69. Тинятиея, няюся, «шея, гл. Слоняться. шататься. Шшла мати тиняючись, по nid тинню валяючись. Грин. ??. 381. Тиняеться, як кобиляча душа. Г1олт. Менг шаноба скргзь була, бо я без дгла не тиняюсь. Гпб. Тиняюся од села до села, а тепер гду в Полтаву. Котл. НП. 383. Тип, пу, м. 1) Тш1ъ. Виковувався з украгнки самостгйний гсторичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Нечаташе, издаше. Заз-далеггдне словце до другого типу „(Дос-BiTOK.“ Кулнна, 1876). · Тйпець, пвдо, м. 1) Вхолйти тйпцю. Попасть на сл'Ьдъ, на искомую дорогу. Як погнався за гм (злодгем), то зразу попав на елгд г гнавея до переправи, а далг не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) Дати типцю кому. Задать перцу, высЬчь. Типйк, ка, м. Типиковъ (церв, книга). Що nin, то fi типик. Поел. Типйчний, а, е. ТипическШ. Обличче.... типичне украгнське. О. 1862. 1. 49. Тйптися, пчуся, чешея, гл. Трястись на тел'ЪгЪ. Доведетьея типтися до Во-лодарки або й далг. Рк. Левиц’. Тир, ру, м. HaclsK. Eruea euphorbiae. Вх. Пч. II. 26. Тйра, рн, ж. To-же, что и иотець 1, но большихъ размЬровъ. Браув. 16. Тиран·, ва, м. Тирань. Шевч. 600. Гол. Ш. 129. Повсюдно жертва стогне eid тирана. К. ПС. 132. Тиранити, ню, нш, гл. Тиранить. К. Кр. 13. - _ Тиранство, ва, с. Тиран a is, тиранство. 1х за елте тиранство повчив ножем ¦кргвашм гайдабура. К. ДН. 178. Тиранський, а, е. Тираной 8. К. ПС. . 135. К. 1ов. 47. Тирва, ви, ж. ToKOBaHie. Шух. 1. 238. Тирвак, ка, м. Камень, находимый на тирл! 4-,—онъ n.Mterb крапинки желтыя, красныя и б^лыл. Шух. I. 225. Тйрво, ва, с.— Тирло 3. Шух. I. 23. Тнрвовий, а, в. Относящейся къ тирву. Шух. I. 225. ·