* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
224 СТУСУВАТИ—стяти. раз, вдруге, та так гх..·. г випер. Стор. М. Пр. 46. Стусувати, сую, еш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, выволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. I. 45, Почав рвать па собг волоеея i стусувать себе у груди. Стор. М. Ир. 23. Стухати, хаю, еш, сов. в. стухнути, хну, неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Пехай свгчг до пгвночг несту-хають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худ'Ьть. Пот багатий стух-не, то убогий опухне. Ном. № 5677. Стьобати, баю, еш, гл.—Сибати. Стьобонути, ну, нёш, гл. Сильно хлес-путь (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змгя по в'язах, так г одлетыа голова. Грин. II. 349. Стьожйна, ни, а«с.=Стьожка. Яку то-61 та стьожину купить? Червоную, дгв-чино, червону, щоб висгла гз застгокок додолу. Мил. 110. Стьожка, стьбнжка, ки, ж Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудгх лежала. Мир. Н. Ум. Стьбжечна, стьбнжечка. Сорочечка тонесенька i стьонжечка крас-несенька. Чуб. Стьон, ну, м. Фасонь, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у. Стьбнжка, ки, ж. См. Стьожка. Стьонжкаха, хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у. Стяблечко, ка, с. Ум. отъ стябло. Стяблб, ла, с. 1) Въ рыболовной лодке доска, родъ платформы для складывания сетей. Вас. 151, 187. 2) Нодносъ. (За-,iio6.)i Варили ргзнг потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. Стяблечко. Чи взять в1дпм оце стяблечко? Екат. у. (Залюб.). Стяг, гу, м. Знамя. ?. XII. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне i до дыа гаряче збгратиметься навкруги сього сла-ветного стягу. О. 1862. Ш. 27. Стяга, гй, ок. Полоса. (31драв) стягу шкури з спини, Сим. 206. Сарана лепила довгою стягою. Борз. у. Сонягиний промть гарячий перекине через хату ясну стягу. MB. (0. 1862. Ш. 42). Ум. Стяжка, стяжечка. Стягйти, гаю, еш, сов. в. стягтй, гну, неш. гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. 1. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Сшяг- ли з його свитгту. Стор. М. Пр. 83. Стяг на горище сало. Тодг казаки у •каюки скакали тую галеру за мальованг облает брали та на пристань стягали. АД. I. 218. Стаскивать, стащить изъ раз-ныхъ м^стъ въ одно. Семен ломаччя стя-гае докупи. 3) Истощать, истощить. По-душним дуже стягающь людей. Камен. у. Стягатися, гаюся, ешея, сов. в. стяг-тйея, гнуся, нешея, гл. 1) Стягиваться, стянуться. 2) Худ4ть, похудать. Обое ста-рг гз журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. I. 105. 3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142. 4) Стаскиваться, стащиться (съ места). Стягтись, та поволокшись: казав чоловгк, маку дам. Ном. № 10891. 5) Сеоритьея, поссориться. 3 солдатом—не з сво'/м братом, не стягайся. Ном. ?? 805. 6) Казаться, показаться дол-гимъ, продолжительнымъ. Перше 'ixamit не стяглоея, а тепер ось як протягнеть-ся. Радом, у. Стягач, 4??, Раст.: а) Flantag-o lan-ceolata L. ЗЮЗО. I. 131; 6) Saponaria officinalis L. ЗЮЗО. I. 175. Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укреплена въ длин-ныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полу-драбок имеетъ двЬ, обе вторыя отъ кон-цовъ. Чуб. VII. 403. Стягнути, гну, неш, гл.—Стягти. Стягнутися, гнуся, нешея, гл.=Стяг-тися. Стяговвтяй, а, е. ИмЪющШ ???????? шап>. Як у попа кош стяговитг, то задень можна у Кийовг стати. Канев. у. Стягбль, ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ переднШ копил съ головою полоза. Сум. у. Стягтй, ся. См. Стягати, ся. Стягувати, гую, еш, гл.=Стягати. Стяжечка, ки, ж. Ум. отъ стяга. Стяжка, ки, ою. 1) Ум. отъ стяга. 2)== Стьожка. Гол. Од. 77. Ум. Стя’жечка.· Стямитнся, млюся, йишея, гл. ^Лишиться разеудка. Хай вгн стямиться. Сосн. у. 21 Опомниться, сообразить. Воно· еже етямилось, мерщгй. би полетгло-так гз шерсти не виплутав нгг. Греб. 381. I не етямшися, вгдкгль eimep по-ei?. Ном/ № 2711. Турки не стямились да в ростгч. ЗОЮР. I. 6. Стяти, ся. См. Стинати, ся.