* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

СТАНОВИТИСЯ —СТАРИЙ. 197 № 11659. Становйти грубу. Класть печь. Ковст, у. 3) Составлять. Вода становить найваоюнгшу частину землг. Дещо. Се мет нгчого не становить. 4) Выставлять ч^мъ. Я себе не становлю разумною. Зм1ев. у. Становйтнся, влюся, вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестрицг: не становись на кладку. Сестриця не слушала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кгнь пгдо мною становиться. 3) Принимать положение, решаться, складываться. Один Бог, однг люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. I. 14. Становище, ща, с. 1) Положение, micto. К. ЦН. 289. 2) Позиция, стань, лагерь, иостъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, 9а й не перехрестився. Мет. 457. 3) MtcTo остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40. Становления, ня, с. Установка. Становляти, ляю, еш, гл.— Становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461. Станбввив, ва, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. I. 116. Станок, нва, м. 1) Ум. отъ стан. Чуб. VII. 426. 2) Рама или подставка на ко-лесахъ подъ большимъ сундукомъ. Вас. 150. 3) Половина плйхти (изъ двухъ по-лотнищъ). Вас. 169. Ум. Станбчок. Станути, ну, неш, гл. 1)=Стати. 2) Истаять. Станула як вгск. MB. II. 40. Стйнщя, цн, ж. I) Станд1Я. 2) Квартира. Наймили собг станцгю аж на де-сгтгм сели. Гн. II. 193. Пригхали до Кигва, Сталина станцгг. Левиц. 1. 415. Станцюватися, цююся, «шея, гл. Не уступить кому въ танцахъ, сьум'Ьть танцевать одинаково съ к^мъ. А менг тгльки й горя, що матня драна, а то б я й бо-сонгж станцювавсь гз сап’янцями. К. ДН. 234. Станя, Hi, Отайня. Шшовдо ста-нг, так не добере собг коня. ЗОЮР. I. 125. Ой е в мене три кот на стат. Грин. III. 234. Ум. Стйненька. Мет. 287. Стйнечка. Ста-твтора, '(иел.=Швтораста. Чоло -вгковг тому було год сто ??? ста-твто-ра. JiapbK. Стар, ра, pe=Старий. Стар як котю-га, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Старанкуват1ти, тш, еш, гл. Сделаться изрытымъ оспою. Харьк. Старания, ня, с. Стараие, попечение, забота. Видно, то мог братгки сюда з тяжког неволг утгкали, об мет велике старание мали. ЗОЮР. I. 35. Старанвий, а, е. Старательный, заботливый. Старанно, нар. Старательно, заботливо. Стараскатися, ваюся, ешся, гл. Сд$ать. стащиться. Стараскались пт г попадя з горища. Старатися, раюся, ешся, гл. 1) Стараться. Стараешься, що пгт кргвавий його 'бливае. Ном. .№ 10022. 2) Заботиться о чемъ. Панська ласка лгтом гргв, а на згму кожуха треба старатися. Ном № 1201. Старёзний. ст.фенёзний, а, о Очень старый. Старезна еже, етогть та голо-¦вою хитае. Ном. Je 14179. Сидить стара жгнка, стара-старенезна. МН. II. 65. Дгд з сивою довгою бородою та етарез-ний-старезний. Гн. II. 64. Старённнй, а, е=Старвзний. То чоло-вгк старенний. Черк. у. Старенна ста-ргсть—глубокая старость. О. 1861. XI. 134. Старець, рця, м. НищШ. Шух. I 33. Котл. Ен. Ш. 66. ЗОЮР. I. 47, 57. В старцг пугою не вгнати, а з старцгв калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. Стйрник. ЗОЮР. I. 307. Старёцький, а, е. 1)=Старвчий 1. Ой старости ви старецьтг. КС. 1883. II. 392. 2)=Старечий 2. В старецькш тглг та панська дута. Ном. JV. 4644. Старёчий, а, ?. 1) Старчесюй, стариковский. Послухайте Moei тгтки, гг ста-речог та розеудливог моей. MB. 2) Ни-щенсюй. Ой я старець—не старече в грудях серце в мене. К. Доев. 37. СтариГай, Гая, л.=Стариган. Ко нет. у. Старигаа, на, старигань, ня, м. Старичина, старичище. Лисий старшап. Мкр. Н. 25. Рей ти, проклятий стари-ганю! (Зевес). Котл. Ен. II. 31. Старйзна, ни, ж. Старыя вещи. Старйй, a, e. 1) Старый, ветхШ, дряхлый, давнШ. Пек його матерг, як ¦ заве-лося: г старе, г мале у боки взялосп. Hojf. № 12484. Бог старий господарь. Ши. № 58. Старий завгт. 2) Употр. канъ существ. въ м. и ж. р. Старйй. а) Старикъ. б) Мужъ. Такь его обыкновенно назшваетъ жена, но иногда и постороннее, обращаясь къ жен-Ь того, о комъ рёчь. (Жгнка) й каже: „Що ж, старий,—тобг е помгч, а мет нема.“ЗОЮ?. I; 65. Ядопов/ били!1 А де се ваш старий? Ciapa. а) Старуха.