* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
СПИТИ—СШВРОБГГНИК. i холоди, як прийдеться до чого. Ном. J6 9782. Спктя, са. См. Спивати, ся. Спитлюватн, тлюю, еш, гл. Смолоть «рупичатой муки. Ярая пшенчченька у стгжку. Ми ii зготуемо, на короваи .спитлюемо. О. 1862. IV. 13. Ой мель-пику, мельниченьку, спитлюй менг пше-пичиньку. Грин. Ш. 660. Спиток, тку, м. Проба, испыгате. Ном. 4279. Хм&г на спиток узяти бгм, яка то вона буде. Спйтувати, тую, еш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди епи-тують. Черк. у. Спйтуватиея, пгуюся, ешся, гл.=Спи% '»увати. Спитувавсь вгн жгнку вмовляти, та не така то вона. MB. (О. 1862. Ш. 60). Спихати, хаю, еш, сов. в. яшхнути, uxnf, 81'пхвеш, гл. Спихивать, спихнуть, ¦сталкивать, столкнуть. Мужик з печг спав— нгхто його не спихав. Ном. jV 7050. Сдихбйка, иа/>.=г=0двшна. По них ходить краене дгвча спихойка. Гол. I. 335. Спйця, д1, як. 1) Спица (въ колесе). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, ’поломались спицг. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. 3) Часть клиHa ручнбго. (См.). IUvx. I. 104. 4) Въ срубленномъ дерева сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. I. 187. . Спичак, ка, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. I. 55. 2) Рыба-саыецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192. Спичастнй, а, е. Остроконечный. Спичаето, нар. Остроконечно. Спичка, кв, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуе. Ном. № 3440. ’ Спйтпва, нар—Иптно. Ой пригнав щиглик сппщна, tie собг <в саду на виш-т. Чуб. Т. 1127. Спищага, щу, щйш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469. CniB, ву, м. Hehic. Серед пахощгв квг-ток i cniey пташиного побачимось. Левид. 1. 303. Музики г спгви замовкли. Стор. М. Пр. 54. Сп1ва, ви, ж. Ufaie, пЬсня. А де ою Гонта?... чому не cnieae? нема його; тс-пер йому мабуть не со нег, не до спгви. Шевч. 20). CiriB&K, шц м. 1) 11%вецъ. Спгвак, тан-цюра на вег руки. Котл. Ен. IV. 11. Так .ось коли пббачив спгвака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391. 2) Ute-4ifl. 3) Назваше собаки. Kolb. I 65. 4) Пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. СгШченьно, сшвачбк. Федьк. I. 28. Нгвни-чок-спгвачок. Мнж. 3. ' Сп1вака, ви, .м.=Сшвак 1, 2. Греб 389. Ствають спгваки,-—щоб вас побрали собаки. Ном. № 12446. СОДванка, ки, ж. Песнь. Не стванку я спгвала. Гол. I. 172. Ум. Ствйночка. Лукаш. 146. Сшв?вня, ня, с. Ht.nK'. Спгвання в п'ятницю, а снгдання, в недглю нгколи не минеться. Ном. .V; 539. Ум. Стваннячко. Чуб. Ш. 109. Сшваночка, кв, ж. Ум. отъ сшванна. Сшватн, ваю, еш, гл. Шль. В полг пташки лгтають, веселенько спгвають. Мет. 65. На гуслях грае, красно спгвас. Pauli. На два крилаеи не можна спгва-ти. Ном. № 6964. Сшватися, ваюоя, ешся, гл. Петься. Г. Варв. 222. Пгсня сама ствалаея. Левиц. Пов. 25. Сшвацький, а, е. ОтносящШся къ п1>в-цу, певчему. Сшваченько, ка, м. Ум. отъ швак. Сшвачка, ки, ж. 1) Певица. 2) Певунья. Дають дгвчатам-ствачкам. О. 1862. IV. 24. Сшвачбк, чка, м. Ум. отъ cniea«. Сшвёць, вця, м. 1) ВДвецъ. Сшвець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. Ш. 30). Замовк спгвець. О. 1862. VIH. 11. 2) Поэтъ. Сшвлйвий, а, е=Сшвучий. Якг стели ei баби. Черниг. г. Соловей инший удасться дуже ствливий. Волч. у. Сшрнвй, а, е. певуча. Маеш же сва-шеньки ernenn. Гол. II. 665.. 2) Мелоди-чесмй, музыкальный. Сшвонути, ну, нёш, гл. Сразу громко запеть. Раптом як спгвоне! дзвгнко-то-ненько. MB. (О. 1862. Ш. 64). Сшвочий, а, е. Швч«. Весела, mos та пташка спгво%а. MB. I. Спгвочу пти-цю чути. Св. Л. 295. Ся1вочка, ки, ж. Ум. отъ шва, но встречено только въ значен.: певунья. Всякг спгвочки ствають, сидячи, обо лг-таючи, кожна свогм голосочком; там, nid eimotо сидишь соловейко.... О. 1862. IV. 72. Сшвроб!твик, ва, м. Сотрудникъ. Ну,