* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
СОТХУН—СМОРЖ. 15?> CieixyH, на, м. Часто сиЪющШся. См. СМ1ШКО, СМ!ЮН. Смшйти, шу, шйш, гл. Смешить. Не ходи удень, не смгщи людей. Чуб. V. 18. См1шйтися, шуся, шйшся, гл. Делать себя посм'Ьшищемъ. Збгглись вгвцг, кози, вег поповг, та об’гли шаровары лепухо-вг.... Не смгшися, мгй миленький, ne емг-шиея, купи собг шаровари та й при-крийся. Грин. III. 326. Смшви, шок, ж. мн. Шутка, см’Ьхъ-Та еже ж менг не ходити в лгеки по орггики: да еже ж .чет минулиея дгвоць-кгг с.тшки. Чуб. V. 211. Вам емгшки з чужог лемгшки: наколоти ceei та й емгйся з нег. НВолын. у. Смшко, ка, м. Насм'Ьшникъ, шутникъ, зубоскалъ. Смгйся, емггику, дам тобг кишку. Ном. Л· 12670. ' Смшкбм, нар. Шутя, смеясь. Лгдхо-дить до його усе емггиком, емгшком, а далг як ухватить. Смшлйвий, а, е. ЛюбящШ посмеяться. MB. (О. 1862. Ш. 57). Давно еже вгнне бачив свого емшливого приятеля. К. 41'. -21. Сшшний, а, е. Смешной. Смшно, нар. Смешно. Хоч смшно, аби затишно. Ном. JE 12695. Смшбк, шка, м. 1) Ум. отъ cmix. 2) 11т. Lanius minor. Вх. Пч. II. 12. Смши, на, -«.=См1ШКо=См1'хуя. Смгйся, емгюне,дам тобг кишку. Ном. .V 12670. Ум. Синюнець. Смшнёць, нця, .it. Ум. отъ cmiwh. 2) Зубъ-резецъ. Смшха, хи, ж. Смешливая, любящая смеяться. Конст. Смштоньки, ся, гл. Ум. отъ см1ятися. Не з мене ся емгятоньки, не з мене ся кпити. Грив. Ш. 185. Сш'ятися, см1юся, ешея, гл. 1) Смеяться. Смгйся. дурню, доля буде. Ном. Л? 12672. Смгеться -наймит, а нгчого не тямить. Ном. ?; 12673. 2) — з кого. Смеяться, насмехаться надъ к^мъ. Стогть дгвка на порозг, з козачепька смгеться. Мет. 89. Смовдирь, ря, м. Бездельникъ, лентяй. Сиовдь, ди, ж. Раст.: a) Peucedanum 'Oreoselinum. ЗЮЗО. I. 131; б) Peuceda-,Tium arenarium Valdst. et Kit. ЗЮЗО. L I131. Кргпкий як смовдь. Лубен. у. iQms^ *i> а. 1)Насесть. 0.1861. VII. 4. Ком. P. It. 73. 2)—духовий. Воздушный-насосъ. Ком. P. II. 69. Смок1вниця, Ц1, ж. Смоковница. За-гледгвши смокгвницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на: нт. Кв. Mp. XI. 13. Смоктаиня, ня, с. Сосате. Смовтати, кчу, чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. М. Пр. 121. Смок-тали гх п явки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сиргвець смоктала. Щог.В.78. Смоктонути, ну, неш, гл. Потянуть. Випив г калгангвки, не забув смоктону-ти г перчиковог. Кв. Смола, ли, ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) - шёвська. Варъ. 3)—земна. · Асфальтъ. Шух. I. 12. ' Смолавець, вця, м. Сопливецъ. Угор. Смблавнй, а, е. Сопливый. Угор. Смблавка, ки, ж.—61'ла, Раст. Silene nutans. Шух. I. 22. Смрлйти, лю, лиш, гл. Смолить. Смбл1, Л1В, м. мн. Сопли. Угор. Смол1вва, ки, ж. Сосновая лучина. Вх. Лем. 467. Смолкйй, a, e. Смолистый. Смолке по-лгно соснове. Ре. Левид. Смоловий, а, ?. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая. Чуб. Ш. 148. » Смолоза, 8и, ж. Раст. Salix Саргеа. Вх. Лем 4 67. Сколоскйп, па, м. Факслъ. В гордгм замку на подвгр'г смолоскипи запаляли. Федьк. I. 123. Смблька, кн, ж. Трубка курительная. Ходять по церквг у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197. Смольний, а, е = Смолкйй. Соснова тргска дуже смольна. Рк. Левиц. Смолянйй, a, e. 1) Смоляной, смолистый. А в дгвчини Гапки смоляниг лавки: як сгв,—прикитв, г вечерять несхо-mie. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дгвчинонько, того не взргвала, щоб рученька смоляная трави-ченьку жала. Чуб.. V. 1036. Снолянйк, ка, .и.=Смолоскип. Лохв. у. Смолянка, ви, ж. 1 )=Ма8аика 4. Вх. Зн. 64. 2) Расг. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум\ Смоляночка. Смоляр, ра, м. Смоляръ, смодильщикъ, смоловаръ. ( ’ Сморж, жа, сморийй, acia, м. Грибъ: