* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

СКОРОХОД— скочити. Ml Лрам'ик matnut скорохвацьпим дглом ще ¦вспгв г шрейчи кахикнути. Кп. Скороход, да, скорохбдець, дця, м. Скороход ь. Рудч. Ск. 11. 82. Jlimo. ,uoi ??-жать, як скороходець. К. 1ов. 2i. Чобо-ппи скороходи. Грин. II. 78. Скорочення, ня, с. Сокращение. Сворбчувати, чую, еш, сов. в. скоро-тйти, чу, тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись ¦от ca.it прилетишь, тугу серцю скоро-тить. Чуб. ?. 277. ' Скорс, са, м. 1) Загиутый ионецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служимый болванкою для трубокъ. Вас. 148. Скореина, ни, ж. Часть дерена, употребляемая на полозья. Скортгги, тить. гл. безл. Сильно за-хогЬтьси. Ного он'нти скорпйло зазирнуть. Грии. 11. 123. СкорувАти, рую, еш, гл.—дёрево. Снимать съ дерева кору. Их. Лем. 4 66. Скорух, ха, -к. Дерево рябина. Вх. Лем. -J OG. Скорушвна, ни, »с.=Скорух. Вх. Лем. <466. . Скорчити, чу, чига, гл. Снорчить, скрн-шить. Так йо.иу руку скорчило. Скбрчитися, чуся, чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчив си, як циган-¦ський батоко. Ном. 8105. Скорчився, злорщився та й зажурився. Чуб. V. 1147. ¦ Скоса, иЧ-р. Искоса, Скоса поглядае. Чуб. У. 1124. Свосйрний, а, е. ? Нацокотали mit трхоумки скосирт, а ти вгри поняла. -Ml). (О. 1862. Ш. 45). Скбсистий, а, е. Наискось стояний, наклонный. Скосиста гора. Вх Лем. 466. Скосйти, ся. См. Скошувати, ся. Скособбчитися, чуся, чишся, гл. Перекоситься иа одну сторону. Стгг скосо-оочивсп. Волч. у. CKocorip, гору, л. Покатость (о поверхности иеллн). На скосогорь стогть загорода, ти.и вона и похилилася з гори на долину. Волч. у. ' Скосом, нар. Наискось. Шух. I. 259. Скот, та, м. Скотъ, рогатый екотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. 1. 96. Ум. Скотбк, скотбчок. Скбта, ти, ж. Логово, нора звЬриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Али. 67. Гадюки п/д Чеснаго Хреста умкто збграються у свог ско-ти. Грин. I. 4. Скотарик, ка, м. Ум. отъ скотарь. Скотарити, рю, риш, гл. 1) Быть скот-никомъ, пастухомъ рогатаго скота. Вх. Зн. 7. 2) Наниматься скотоводством!.. Скотарство, ва, с. Скотоводство. Скотарський, а, е. ПастушескШ, скотоводный. Скотарча, чати, с. Мальчикь скотникъ, пастух!, рогата го скота. Скотарчук, ка, м. Мальчикь скотникъ, пасту хъ рогата го скота Скотарь, ря, -и. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарг, табунщики, чабани i отарщики плен-тались по степах. Стер. Л.. 137. Ум. Скотарик. Скотарювати, рюю, еш, гл.—Скота-рити. Скотина, ни, ж, — Скот. Ой вечером та долиною гшов пастух з скотиною. Пп. Ум. Скотинка, скотмночка. Скотйнний, скотйнячий, а, е. Огно-снпийся къ скоту, скотский Це був у нас скотинячий ярмарок. М i у с. окр. Скотииюка, ки, ж. Одна скотина. Купим вол1в, або корову, або так яку нс-будь скотинюку. ХС. 111. 00. Скотиняка, ки,э/с.=Скотинюка. Харьк. Скотисто, нар. Покато. Скотйти, ся. См. Скочувати, ся. Скотище, ща, с.— Скота. Вовне екоти-ще. Морд. Пл. 67. Скотка, ки. ою. Sorex. '.юмлеройка. ?x. Уг. 267. ' ???'???, тка, скотбчок, чка, м. Ум. отъ скот. Скотячий, а, е. Скотскш. Скотячий гнгй. Хере. Скохатися, хаюся, ешея, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зШшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою. Щог. В. И. Скоцень, цвя. Вискоцень. Гоя. Од. 37. ' Скоцюрбитися, блюся, бишея, гл. Скорчиться. Желех. Скочистий, а, в. Покатый. Скочистч дорога. ¦ Скочити, чу, чиш, гл. 1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697. 2) Соскочить. Тглько що прибп до терну, а вона г скопила з Лого. Рудч.