* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

СЕТШН1Й—СЕСТРА. 116 С4 ' ¦* Сершшй, я, в=Сьогоршшй. . Серм’яга, ги, зж.=Семеряга. Ум. Сер-м’яжка. Сери’язвйна, ни, ж. 1)=Серм’яга. Сер-м'яжина по колгна—дгвчата смгються. Нп. 2) Домаганяго изд,Ьл1я сукно, изъ ко-тораго шьются сермяги. Гол. Од. 55. Серш’яжник, ка, м. НосящШ сермягу, б’Ьдаякъ. У ci козаки, багачг-молбдцг в улани тйшли, а мужики-серм'яжники та й- не схотгли. Чуб. V. 955. Серм’янйна, ни, ж,—Сермяжина. Ой лежить козак на глибокгй долит, постелив собг в голову серм’янину. Гол. I. 105. Сёрна, ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. I. 494, Сернйця, Ц1, аю.=Серна. Вх. Пч. Н. 6. Скакала би 'м у три боки, як серница при потоки: копкала би ’м подковками, як серница копитками. Гол. Ш. 435. Сернюк, ка, м. Самецъ серны, косули. Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Серп, ла, м. Сериъ. Багатого г серп голить, а убогого г бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. Серпик, серпок. Серпанвовий, а, е Кисейный. Серпанов, нку, м. 1) Кисея. Кв. Сон-це вже пгднялось геть-то, так дим—унизу помгж деревом ситй, а вгоргпаче золо-‘ тий серпанок. К. 4P. 235. Поднялась ! роса г як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серп'анкгв вгсгм на ¦ намгтки. Котл. Кв. VI. 43. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. Серпаночок. Серпа-ночок од дргбних слгзочок та нгколи не висцхас. Чуб. V. 220. Сёрпен, ну, м. Родъ танца пли хоро-воднаго шеств1я на .нраздиикъ Христова Воскресешя. Kolb. I. 149. · Сёрпень, пня, м. Августъ. Сёрпик, ка, м. Ум. отъ серп. Серп1внйк, ка, м. Рагт. Cichorium Inty-bus. Шух. I. 21. Сертй, nia, серпнйк, ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. 11ч. 1.9. Серпок, пва, м. Ум. отъ серп. Cepnopie, зу, м. Раст.: a) Falcaria Ri-vini. Анн. 143. ЗЮЗО. I. 123; б) Achillea Millefolium L. ЗЮЗО. I. 109. Серпуха, хи. ж. Раст. Serratula tincto-ria L. ЗЮЗО; I. 136. Серсэтнник, ка, .м.=Шдклад 2. Вх. он. 49. Сёртувати, тую, еш, гл. Таскать сюда и туда. Розбгйники вдвох напали мене та й таскають; довго сертували мене сюди та туди по двору: Екат. у. (Залюб.). Свртук, ка, м., Сюртукъ. Раз где у вис-тупцях г сертуку. ЗОЮР, I. 69. Сертучйна, ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучинг 0. 1862. 11. 75. Сёрце, ця, с 1) Сердце. Вийшов козак гз cineu, за серце берешься. Мет. 90. Bid серця до Бога навпростець дорога. Ном. Bid серця до неба шляху не треба. Ном. Щйрим серцем рббить. Усердно дЪ-лаетъ, работаетъ. MB. И. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи менг, серце, що маеш на мислг? Мет. 63. Серцем нудит*. Трсковать. Ой я хлопець нещасли-вий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. На тще серце. Натощакъ. 2) Гн^въ. Сям. 229. Не то сильний, що камгнь верпе, тгльки сильний', що серце в собг вдер'жить. Ном. JE 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. Ы. Пр. 44. 3 серця. Гневно, сердито. Крик-нув чоловгк гз серця. Рудч. Ск. II. 127. См. 3-сёрця. Серця додати. Еще более раз· сердить. 3) Штифтъ въ зам irk. 4) Языкъ въ колокол^. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. I. 176. 6) Полцпъ, медуза. 7)—земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 17 7. Вйнюхав би земне серце. ВыслЪдилъ бы даже въ земле спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. Серденько, сердечко, серденя; серде-нятко, серденяточно, Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гнгздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко мае,—сердится, можетъ сердиться. Ном. ¦№ 3322. Серцевйй, а, ё. Сердечный, къ сердцу относящШся.—нбжик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверсйемъ для держатцаго ее пальца посредине; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стенки вылепленной посуды’ Шух. I. 261, 262. Сесе, мтст. Это. Hi за сесе, т за тото. Фр. Пр. 6. Сестра, рй, ж. Сестра. То не сива зо-зулепька закувала, то не др 'гбпа пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоров'ям покланялася. ЗОЮР. I. 24. Ум. Сестрйця, сестрйчка, сё-строиька, сестрйченька. Чуб. Ш. 468; V. 78. Та нема ni братка, ni сестрищ-