* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

РОЗЩНИТИ—РОЗЧИСЛЯТИ. 61 целоваться. Розцглувався, як жид на ша-башг. Ном. № 11586. Ровщнйти, ню, ннш, гл.=Ро8Цщува~ тн. Розцтили всякий ступть землг. К. (О. 1861. I. 310). Ровцшувати, ную, еш, гл. Расценить. Р03Ц1ПИТИ. См. Розцшляти. ( Розцшляти, ляю, еш, сои. в. розцши-¦ти, плю, пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розцтити зу5и. Роз-цгпила руки г трохи пальцами повела ¦себе по виду. Г. Барв. 116. Ровцовотатися, чуся, чешся, гл.— Розсокотатиея. v Розцуратися, раюся, ешся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Bin розцу-рався з своею жткою та й не живуть укут. Павлогр. у. Розчавйти, влю, виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавивтаркана. НВолын. у. Ровчавичити, чу, чиш, гл.=Розчави-чж. А довгомудовг так i смерть пришила: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97. Розчавушитн, шу, шиш, гл.=Розча-ввтн. Розчавушили хлгб. Кобел, у. Розчавчйти, чу, чйш, гл.=Розчавити. -Мирг. у. Слов. Д. Эварн.' Ревчастувати, т?ю, еш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горшку та й nidy з шиньку. Екатериносл. у. Розчати, ся. См. Розчинати, ся. Розчах, ху, м. Расколъ въ. дереве «доли ствола. Miyc. окр. Рввчахнути, ну, нёш, гл. 1) Расколоть вдоль съ места разветвлетя дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхождешя ногь (на льду напр.). Колоть же така—нг з двору. Дехто з гарячих погхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. I. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула две-pi з гиком, стала на порозг г смгеться. MB. II. 4 6 Ровчахнутися, нуся, нешся, гл. 1) О дереве: разодраться, расколоться вдоль въ irbcrb разнетвлетя. 2) О человеке, скоте: разорваться въ паху отъ расхождешя ногь. Шух. I. 215. На льоду розчахнувся. Ном. J6 8135. Розчвакати, каю, еш, гл. Расквасить. Bin йому так пику й розчвакав. Ново-воск. у. Слов. Д. Эварн. Ровчепаритися, рюся, ришся, гл — Ро8чеп1ритися. Угор. - Ровчепйти, ся. См. Розчшлювати, ся. Розчеп1рити, рю, риш, гл. Растопырить. Жаби розчетрили ноги як крила. Левиц. 1. ( 121. Розчешритися, рюся, рншся, гл. Растопыриться. Розчепнутися, вуея, нешся, гл. Раз-crerHVTbCfl. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. " ; , Розчервоштися, шюся, ешся, гл. Раскраснеться. Розчервонглось лице. Левиц. I. 67. Чого се так розчервонглась, паче хто вибив? MB. (О. 1862. Ш. 61). Розчесати, ея. См. Розч^сувати, оя. Розчетвертувати, тую, еш, гл. Четвертовать. Всгх невольничкгв та пови-пускали.... взяли Негруенка, розчетвер-тували. Чуб. У. 102'2. Розчина, ни, ж. Закваска, ферментъ для хлеба. Нетерплячий Омелько з дгжг розчину бере, на сковородг перепечку ne-че. Чуб. Т. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла Ывка додому, а._попадя саме дгжу учинила.— Чого ти, пита, посуду побила?—А пораскидайте цю росчину по хатг, так скажу. Мнж. 6. Ум. Рбзчинка. Розчинати, наю, еш, сов. в. розч4тв, 31чну, нёш, гл.=Роспочинати, росвоча-ти, Трохи згодом, оддихавши, Мирт зко-ву розчинае. Мир. ХРВ 87. Розчали ро-бити хату. Константиногр. у. Розчав ei-яти зерно. Гн. II. 12. - Розчинатися, наюся, ешся, сов. ‘в. розчатися, з1чнуся, нёшся, гл.=Роспо-чинатися, роспочатася. Чуб. I. 2. Розчинйти, ся. См. Розчиняти, ся. Розчинка, ки, ж. Ум', отъ розчина. Розчиняти, няю, еш, сов. в. розчинй-ти, ню, ниш, гл. 1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Дверг розчиняе. ??.??. 177. 2) Растворять, растворить, делать, сделать закваску для хлеба. МУЕ. Ш. 34. Св. Л. 97. Гречаники розчиняла. Чуб. У. 1173. 3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу. Грин. I. 66. Розчинятися, няюся, ешся, сов. в. розчиннтися, нюся, нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчини-лись deepi. Левиц. 1. 324. 2) О ящери-цахъ; разрешиться отъ бремени. Ящурка розчинилась. Чуб. I. 65. Ровчйслити. См. Розчиеляти. Розчисляти, ляю, еш, сов. в. розчй-слити, лю, лиш, гл. Разсчитывать, раз-