* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
52 РОЗМРЛЧ — РОЗМОТУВАТИСЯ. mip брала, мгрохиника сподобала. Ни. 3) —Розм^рач. Сумск. у. Еозвирач, ча, м. Циркуль деревянный бочаровъ. Черк. у. Розм!рити. См. Розм1ряти. Розм|'рк0вувати: вую, еш, сов. в. роз-м!ркувати, кую, еш, гл. Разсуждать, раз-судить, пораздумать, соображать, сообразить. Мет треба розмгркувати, скгльки стратити. Левиц. Нов. 59. Розм1ряти, раю, еш, сов п. розипри-ти, рю, риш, гл. 1 ) Размерять, размерить. Хто розмгряв по веги землъ гряницг? IC. Ion. 74. 2)—плечг Побить, поколотить. Мамка ея роспили, ей грошг пропили; тато ся розгтвали, мамцг плечг размеряли. Чуб. V. 1150. Розм]рятися, ряюся, ешся, ?л.— з ким. Отмерить что слёдуетъ кому. Розм1сйти. См. I. Ровмшувати. Рози1тати, таю, еш, сон. в розместн, мету, тёш, гл. Разметать, размести. Лапами розгргбае, хвостом роз.игтае. Чуб. I. 136. Лопатами раскидаем, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587. Розмшати. Сч. II. Ровмтувати. I. Розмшувати, шую, еш, сов. в. роз-шсвти, шу, оиш, гл. Размешивать, размесить. Кров з пгеком роз.тсили. Чуб, 1. 163. , И. Розмшувати, шую, еш, сов. в. роз-м1шати, таю, еш, гл. Развешивать, размешать. Розмножити, ся. См. Розмвожува-тв, ся. Розмнбжувати, жую, еш. сов в. розмножити, жу, жиш, гл. 1 ) Размножать, размножить1. Не есть то пташок, то Божая сила, шо по всьому сегтг людей роз множила. Чуб. III. 417. Розмножуватися, жуюея, ешся, сов. в. розмножвтися, жуся, жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворгтося, а 'ви, мир Божий, розмно-жмпеся. Чуб. III. 354. Розмова, ви, ж. Разговоръ, беседа. То-3t дорога спгшна, коли розмова втгшна. Нем. J6 11381. Таке лично, maxi й брови, тгльки не такая дорозмови. Мет. 11. Въ песняхъ часто въ приложена! къ любимому человеку въ смысле: собеседпикь, собеседница. Вже я втзжаю, любая роз-мово. Грин. ИТ. 174. Bid моря до моря обитая дорога, ??/ди моя по/хала любая розмова. Чуб. V. 267. Ум. Розмбвоиьна, розмбвочка. Мет. 217. Грин. III. 271. Розмовики, вин, ок. мн. Разговоры. Затирала евгй смуток шуткуванням з молодичих розмовин nid церквою. Г. Барв. 152. Розмбвитяся, влюся, вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. 111. 347. Не розмовившись з головою, до чоюсь ин-ного не важся. Ном. JE 5837. Ой зачекай, дгвчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V'. 375. Розмовляти, ляю, еш, гл. Разговаривать, беседовать. В кого батько, в кого мати,—е з ким розмовляти Чуб. V. 266. Сестра з братом гздалека розмовляла Макс. Розмбвний, а. е. Разговорный Желех. Розмовонька, розмбвочка, ки, ж. Ум. отъ розмова. Розмокати, каю, еш, сов. в. розмокти, кну, неш, гл. Размокать, размокнуть. Розмолодйи, д|'ю, еш, гл. О rfeert: сделаться мягкимъ. Чого це нате miemo розмолодгло? Наче круто мгеила, а те-,пер яка молоде. Пирят. у. Розмолоти, мелю, леш, гл. Размолоть. Чуб. I. 117. Розмолотйти, лочу, тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, цгпами розмо-лотимо. КС. 1883. VII. 587. Розморгатися, гаюся, ешся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розмор-галися до дгвчат. федьк. Нов. 6. Розмордувати, дую, еш, гл. Раздражить, сделать безиокойнымъ (бранно). Грець його розмордував. Розмордуватися, дуюся, ешся, гл. Расшалиться, разбуяниться. Розморозйти, жу, зиш, гл. Заставить растаять. Мгсячок ся бере заморозити гори, долину г верховики.... Сонейко ся бере розморозити гори, долини г верхови-ни, глубокг поточейки г бистрг ргчейки. Гол. II. 4. Розморщити. См. Розморщувати. Розморщувати, щую, еш, сов. в. роз-морщитн, щу, щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, пгднгс брови. 0. 1862. 1. 109. Розмотати, ся. См. Розмотуватн, ея. Розмбтувати, тую, еш, сов. в. роемо-, тати, таю, еш, гл. Разматывать, размотать. Ровмотуватися. туюся.. ешся, сои. в.