* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Р03ЛУПИТИ—ГОЗМАГОРИТИСЯ. 49 ¦нтухаеться та розлупаеться тарозди-виться, а робота стогть. Хере. у. Рвзлупити, ся. См. Розлуплювати, ся. Рввлуплювати, люю, еш, сов. в. роз-лумйти, плю, пиш, гл. Разламывать, раз^-ломить ил части что-либо хрупкое: посу-|ду, яйцо и пр. 0. 1862. I. 32. Розлупила '¦гарщик, миску. Черк. у. Рвзлуплюватися, лююся, ешея, сов. ».. розлупйтвея, плюея, пишея, гл. Разлаживаться, разломиться на части (о посуде и пр.). Maximpa розлупилась; яйце роз-лупилось. Зм1ев. у. Розлучання, ня, с. Разлука, разстава-«??. Тяжке розлучання, моя мамцю, з-тобов. Гол. I. 327. Ум. Розлучаннячно. Розлучати, чаю, era, соь. в. розлучй-ти, чу, чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не разлучай мене з милим. Мет. 73, ¦Разлучено пас обое як па орлг крала. ,Грнн. Ш. 246. 2) Отделять, отделить свой скоть изъ общаго стада осенью, после, окончашя пастьбы на полонинах.-Шух.· I. 218. · Розлуч^тися, чаюся, ешея, сов. в. роздучйтися, чуся, чишея, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, тж тепера розлушться. Нп. Розлучёаня, розлучшня, ня, с. Отд'!;- леше своего скота изъ общаго стада осенью, поел* окончан1я пастьбы на полонинах. Шух. I. 218, 213. Полонинка веселая лиги до розлученя, а як пгшла худгбонька, она засмучена. Шух. I. 204. Розлучйти, ся См. Розлучати, ся. Ровлучвий, а, е. Разлучающш, разъединявший. Розлучник, ка, м. Разлучитель, Допо-можи менг, моцний Боже, разлучника вбити, пай не ходить, де я ходжу дгвчи -ну любити. Чуб. V. 385. Розлучввця, Ц1, ж. Разлучителышца. Мати твоя розлучниця, разлучила нас з тобою. Чуб. V. 380. Розлюбйти, блю, биш, гл. Разлюбить. ЗГам ein тебе покидав—инший нерозлю-бить. Чуб. V. 410. Розлюбитися, блюся, бишея, гл. Различить, перестать любить. Щоб серцп мож-« а 2>озлюбитись, утихомиритесь на час. Котл. Ен. Ровлютувати, тую, еш, гл. Разозлить. Сестрина odnoeidb ще бгльш г ще ггрше мене розлютувала. Стор. М. Пр. 36. I. Розлютуватвея, туюся, ешея, гл.. Разозлиться.. Як розлютуепи.ся пат, як накинешься на нег. MB. I. 52. II. Розлютуватися, туюся, ешея, гл. Распаяться. . Розлючений, а, е. РазсвирепевшШ. Навоженная розлючена темнота покинула душити Магомета. K. MX. 20. Розлягатися, гаюся, ешея, сов. в. розлягтйся, жуся, жешея, гл. 1) Разлетаться, разлечься. Розляглася Марусенька на у сю скамницю. Чуб. V. 768. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; простираться, простереться. По синьому косогорг розляглося млетечко. Левин. I. 89. 3) Раздаваться, раздаться на тюй стороны. Мчалася густим о/ситом—воно 'тгльки роллягалося за ею, як розлягаються хви-лг nid натиском дужо'1 руки, що керуе човном. Мир. ХРВ. 65. Та я ою лугами итиму,—луги розлягатимуться, а садами йтиму,—садирозвиватим-уться. Мид. 184. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубит аж ся розлягае. Чуб. V. 60. Шснг виспгвув було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягаеться. MB. II. 12. Iпо ставках той плач луною розлягався. К. Дз. 137. Иногда глагол т. относится къ слову, обозначающему место, где раздастся: enf-ви-аж будйнок розлягаеться. (Мир. ХРВ. 1 17)—домъ полонъ звуковъ пЬсень. Кгнь у конюитг б'еться, аждвгр розлягаеться. Мнж: 23. Да наняла собг да mpoicmi музыки, аж корчомка розлягаеться. Чуб. У. 1032. Регпп—аж виггн розлягаеться. Мир. ХРВ. 27. Розляпати. См. Розляпувати. Розляпкати, каю, еш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати mi сто. Вх. Лем. 4 02. Розляпувати, пую, еш, сов. в. розляпати, паю, еш,· гл. 1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать. 2) Разбалтывать,-разболтать, разгласить. · Ровляпатися, паюся, ешея, гл. Разболтаться, говорить слишком!, .много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у тво/й чеенгй палатг. K. MB. П. 128. Розляскатися, каюся, ешея, гл. Приняться щелкать (квутомъ). Розлящатися, щуся, щйшея, гл. Раскричаться, кричать резкимь голосом!·. Розмагати, гаю, «ш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагае. Чуб. У. 4.3. Розмагоритися, рюся, ришея, гл. Раз-сердиться,От якрозмагорився.. Пом.,№3415,