* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Р03ГШВИТИСЯ—Р03Г0РТАТИ. 39 Мил. 194. Розтгвитъ старшину! як то ложна?.... та вгн modi й gy?a, потОива. Канев. у. Розгашйтяея, вдюея, вяшся, гл.=Роа-гв1ватиел. На кою ти росероилаеь, на кого ти ромнгвилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгигвивая i на гтця свою озлився, що зуби з серия -покусав. Котл. Ен. Ровгя1здатися. джуся, дншея, гл. 0 ппщахъ: разместиться въ гн^здать. Там .любо розгныдилосъ дике птаство, на ки-napuci бусель там осгвея. К. Псал. 236- Розгноггися. См. Розгноюватиея. Розгноюватиея, ююся, вшся, сов. в. рлагяоУтвся, воюся, Тшся, гл. Делаться, сделаться гнойнымъ. Рбзговши, вш, ж. мн. Разговенье. Ма-руся чи гла, чи не гла, т лучче всяких розговш те, що Василь всрнувсь i жив i здоров. Кв. 1. 72. Розговхтися. См. Розпвлятися. Розговорйти. Си. Розговорювати. Роаговорйтися, рюся, ришся, гл. Разговориться. Розговорнвсь, як свиня з гус-кою. Ном. J6 12946. Розговорки, рок, ж. мн. Разговоры. Вх. Лем. 461. Розговорювати, рюю, еш, сов. в. роз-говорйтн, рю, риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Вороню на себе дивитись, роз-говоршати г баляси точтки. Котл. МЧ. Hi з ким об eipi християнеькт розгово-рити. АД. I. 213. 2) Развлекать, развлечь разгоиоромъ. Христя г рада тому мов-чанпю: игщо гй не забороцюе думати про себе, тщо ii не розговорюс. Мир. 11ов. II. 84. Так то я еже радгю, як разговорю його, розважу. MB. (О. 1862. Ш. 69). По-говортъ, mi trio ч ко. розюеоргтъ мене. MB. II. 41. Розгов’ядний, а, е = Марнотратний. Вх. Лем. 462. Розгодйнитися. См. Розгодинюватиоя. Розгодйяюватися, вюеться, сов. в. розгодйнитися, ниться, гл. безл. О погоде: проясняться, проясниться. Дощу не eyde, еже розгодинюеться. Терек, обл. Коли вгдтыя розгодиниться, то нгколи не буде дощу. Зипен. у. Розгойдати, ся См. Розгойдувати, ся. Розгойдувати, дую, еш, сов. в. роз-тойдати, даю, еш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потгм ми сами будемо гой· датися. (??????) так розгойдали на морг хвилг, що ще быьшг як хати гдуть една за другою. Чуб. II. 15. Розгойдувати ся, дуюся, вшся, сов. в. розгойдатхся, даюся, вшся, гл. Раскачиваться, раскачаться, расколыхаться. Як розгойдаються було, то аж страшно дивиться. Канев. у. Розголбблговатя, люн>, еш, гл. ? Коли пгдверетг'нок не щильно пристав до вар-з/сгля, то кажуть, що розголоблювати треба. Черк. у. Ровгодос, су, м. Молва, слухъ. Розголосйти. См. Розголошати. Розголосйтися, шуся, сишся, гл. Расплакаться громко, разреветься. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай. Розголошати, шаю, еш, сов. в. розголосйти. шу, сиш, гл. Разглашать, разгласить. Нол. Лг 13345. Розголошувати, пгую, еш, гл.=Роэго-лошатв. Не видгв потреби розголошувати, що г як то. Гн. И. 26. Розгохоштися, нюся, вишея, гл. Разговориться. Розгонити, ню, ниш, гл.=Розганяти. Гуща дгтей не розгонить. Ном. № 1369. Розговиха, хн, ж. Та, которая разгоняете,— эиитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обеде после нея встаготъ изъ-за стола. Каша—розгониха нста. Ном. Кг 12317. Розгопцюватися, цююся, вшся, -гл. Растандоваться. Розгордйтися, джуся, дншея, гл.— Ровгорднги. Розгордгги, дш, еш, гл. Возгордиться, загордиться. Такрозгордгли деяь-i. Корин®. I. гл. IV. 18. Розгордуватися, дуюся, вшся, гл.— Розгордми. Розгорити, рю. риш, гл. Добыть сь трудомъ, сь горем ь пополамъ. MB. II. 50. Г. Барв. 186. Десь би собгрозгорив шма-точок дерева. Черк. у. Розгорвути, ся. См. Розгортати, ся. Розгородйти. См. Розгорожуватв. Розгорожувати, жую, еш, сов. в. розгородйти, джу, Диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу". Коли обгоро-дивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. I. 87. Розгортати, таю, еш, сов. в. розгор-нути, ну, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть