* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Р03БИВАТИСЯ—Р03К1РАТИ. 31 д звоне, бий, хмару розбий! Ном. J6 335. Вороний коню, заграй пгдо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козаковг молодому. Чуб. V: -877. Я зараз приведу Згньку шептуху, то вона скропить тебе водицею г розгб'е mi чари. Стор. I!. 215. 7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умиели козацьку голову ключника розбивати. АД. I. 212, Розбиватяся, ваюся, ешея, сов. в. розбйтися. 31б'шея, ешея, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги роз-биваються криги. Ном. Л: 520. Шду ж бо я утоплюея, або в камгнь розгб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жгнка за чумаком разбиваешься. Чуб. V. 1032. 3) Разделяться, разделиться. Розбирати, ся=Роаб1рати, ся. Розбйти, ся. См. Розбивати, ся Розбиш, ша, м Разбой н и къ. Та тут по цгх лгсах розбтиг жили. Лебед. у. Розбишака, ки, м. Разбойникъ, буянь. Називають мене бурлакою, а мого товарища розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. I. 16. Розбяшакувати, кую, еш, гл. Разбойничать. День-у-день п’ете, гуляете та розбишакуете. Мир. ХРВ. 243. Розбишацтво, ва, с. Разбойничество. Розбишацький, а, в. Г’азбойничШ. К. Кр. 11. , Розб1гатися, гаюся, ешея, сон в. роз-б1гтися, жуся, жишея. гл. 1 ) Разбегаться, разбёжаться въ разныя стороны. Синки мог дороги, бергть кот воронгг, розбггайтесь битим шляшком. Чуб V. 909. 2) Разбегаться, разбежаться (для толчка, ( прыжка). Розб1гатися, гаюся, ешея, гл. Разбегаться. Чого це ти так розбггавея сього-дня? Розб1гтися. См. Розбн’атися. Розб1дватися, каюся, ешея, гл. Прикинуться слишком!» беднымъ, качать бед-ниться. РозбШ, бою, м. 1) Разбой. 2) Разбой-никъ. 1ди, еину, в темнг лки, нехай тебе розбгй заб’е. Гол. I. 173. РозбШний, а, в. Взятый разбоемъ. Роз -бгйт речг. Розб1Йиик, ка, м. Разбой никъ. Xomie у розбгйника та ще й кий однг¦ гь. Ном. JV« 4794. Ум. РозбГйнлчок, розб№ .нченько. Чуб. V. 738. Розб1йник]‘в, кова, вв. Принадлежащей разбойнику. Ой не. есть ти милий мт, ти розбгйникгв син. Чуб. Розб1йницький, а, е. Разбойничесмй. Розбгйницький син. Чуб. В розбгйниць-KV.X наметах тихо й мирно. К. 1ов. 25. Розб1Йниця, Ц1, ж. Разбойница. Розб1йничевько, ка, роабШничок, чка, м. Ум. ( отъ розбШник. Розб1йство, ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбтетво, то гайдамацтво. Левиц. I. 535. Розб1Йський, а, в. Разбойничесий. Ой пали, мила, кам’янй груби, —нехай я нагрт розбхйськп груди. Чуб. V. 737. Рбзб1ль, болю, м. Забо.Нпшш;. До рос-тргску, до розболю будеш окати. Вх. Зн. 61. ' Po36ip, ббру, .««. Разборъ, различ1е Нгкому нема розбору, не вважають нг-кого. Кв. I- 148. Розб1рати, раю, еш, сов. в. роз1брати,, беру, рёш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составным части. Твою хату (будуть) розбграти. Чуб. ИТ. 450. Шиншрочко молода, давай меду г вина, пиши грошг на стгну. Ой як стг-ну розбереш, modi грошг побереги. Чуб. V. 917. Людетчрозберуть. Ном. ?; 10569 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначешю вещи, разеортировать. Одомкнув скриню г все таки мовчки став розбграти. Що гм вгдкладас, що особо одбг-рае. Кв. I. 15. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось егм еирточок малю-· стьких, i як гх стали люде розбграти, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. Кв. I. 199. А нуте, пани молодцг, казав. вт, роскидаючи броню на долгвцг,—роз-бграйте у кого нема. Стор. М. Пр. 115... 4) Разбирать, разобрать, различать, раз-сматривая. Довго я не xomie гсти сирого м'яса; да еже як привик, modi еже й не розбграв. Грин. I 46. Не розбгра, гсть ycix, гсть i дгвчаток, г хлопчикгв. Шевч. 309. Часом вони любили не розбграти своег г чужог одежг. Левиц. Пов. 6. 5) Разделывать, разделать тушу. Пгймав ту свиню, заколов та й ну розбграти. Мнж. 149. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Вуду слухати, що мет казатимеш, буду й сама розбграти. Кв. I. 167. Що воно означав Нехай письменнг розберуть. Стор. М. Пр.