* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

2 РАДИ—РАДУВАВНЯ. вопи ради дадуть. 11ом. Л· 7887. Кидаешься г сгрою собакою, г бглою собакою, та ради не дасть. Ном. Не дам co6i рйди. Не знаю, что делать, теряю голову. Ном. Je 7887. Немйв рйди. Ничего не поделаешь. Немае ради з тим. Ном. № 7887. 2) Со-BtTb, coBtmaHie, собрате, сходка. Ой там стояло мужгв громада, мужгв громада, велика рада. Чуб. 1LI. 440. На раду ти-ху, па розмову коли ми згйдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на радг прохало: „благослови, атамане, байдаки спускати". Раду радити, радувати. Держать совать, совещаше. ?. XII. 45. Лодобас йому в короля служити, в короля служити,раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. Ш. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуемо на чужинг. Шевч. 56. Чбрна рйда. Общее собраше всЬхъ козаковъ. Судня рйда. Собраше козаковъ для суда яадъ кемъ-либо. К. Бай. 97. Гороб’яча рйда. Собраше воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада ceimy ся з'явила: да чиста Панна сына породила да в Офлейовгм мгстг дуже рано. Чуб. Ш. 328. Бгйсько стояло, ради не знало, ради не знало, ????? прохало. Чуб. UI. 282. Ум. Радна, радонька,. рйдочка, радиця. Чуб. ?. 978. Чуб. Ш. 407. Не маем отця, нг матки, немае кому i нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть рад-ку землг. Н.-Водын. у. Радицг мг дайте. Гол. IV. 498. Ради, пред. Гади, для. ХочнсдляТсу-са, так ради хлгба куса. Нои. -\» 9765. Радий, а, е. Радъ, веселый, довольный. Лвечерг було прийде гг москаль з роботи, радий та веселий. Левин,. I. 34. Чим хата багтпа, тим i рада. Чуб. III. 29. Bei вороги padi з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. biStiij. У м. Гаденыши, радесенький. шевч. 254. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674. Радити, джу, диш, гл. 1) Советовать, помогать. Добре той радить, хто людей ne звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу гг: зробгмо так. MB. I. 9. 2) Рядить, судить, советоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. Раду pa-дити. См. Рада 2. Налим дгткам—ручечки бити, а старим дгдам—раду радити, а старим бабам—поседгннячко, а господарам—поле орати. Чуб. Ш. 3) Рас- поряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141. Радитися, джуся, дишея, гл. Советоваться, совещаться. Сами стали ради-тись, що з нею робити. Кв. I. 94. Радиця, щ, ж. Ум. отъ рада. Радшвя, ня, с. Советоваше, советь. Ужсе ж я ждала од Бога помочь г од людей радшня. Радшня, ня, с. Радоваше, радость. Рад1С№ький, а, е. Очень радый. Ра-дгстьт, що пгймали. Шевч. 360. Рад1сний, а, е. Радостный, веселый. Не радкною вгеткою тебе стргчатиму. Стор. М. Пр. 56. PaflicHo, нар. Радостно. I весело й любо г padicHO. Левиц. I. 25. Рад1*сть, дости, ж. Радость, удоволь-CT?ie. Грин. Ш. 23. Старгсть нерадгсть. Ном. 8682. Лиха та радгсть, по кот-ргй смуток наступав. Ном. ?· 2292. Ум. Радбсточка. Тепер мг буатчик з ешни при-ххав, та привгз мет три даруночки, три даруночки—три радосточки: одну мг радгсть.... Kolb. I. 102. Рад1ти, д!ю, еш, гл. Радоваться. Ка-жуть люде, що козаченьку буде дгвчина рада. Хоть радгй, не радгй, то не буду брати, було б ????? з другим не жарту-вати. Чуб. У. 284. Радка, ки, ж. Ум. отъ рада. I. Радний, а, е=Радий. Погхала б, сикху, з радног душг. Федьк. Я б сам раднг-ший, щоб не спати. Борз. у. II. Радний, а, е, радшй, я, е. Сове-тующШ, подающШ сов1>тъ. Став modi ста-рий князь свогм радним слугам казати. ЗОЮР. ,1. 177. Радшше, нар. Охотнее. Радо, нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино,—одхазуе Мотря, радо. Мир. ХРВ. 344. Радойыса, радочка, ки, ж. Ум. отт, рада. Радоеточка, ки, ж. Ум. отъ радеть. Радощ, щ1, чаще во мн. ч. радошД, Щ1В. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привгз же ein три радощг в двгр: першую радощ—зеленый жупан, другую ра-дощ—золотий пояс, третюю радощ—бо-брову шапку.. Чуб. Ш. 294. Аж три пари на радощах кумгв назбграли. Шевч. 103. Радування, ня, с. Совещание. Вгнпо-ганськг радування в твець обертае, хит-