* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ЩОВЕ—ШУЛА. 529 ме будила. Чуб. V. Ой щоб не ти, еерце дгвчино, то 6 я не був тута. Чуб. 3) Хо-тя-бы. Bimep—щоб дихнув, лиетя пов’я-ло. Св. Л. 215. Щовб, бу, м. щовба, би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-С^верск. у. Гайсяв. у. Ходи 5о геть: став саме на щовбу гори - посунется у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на нг е на щовбг поставлений хрест. Гн. I. 204. Щововкнути, ну, неш, гл. Встречено въ поговоркё: Нгч така тиха—нщо не щововкне, т. е. не издаетъ звука. Ном. J6 589. Щегла, л*, ж. 1) Шесть. Уставши ж рано, на зорг, найтов, мов прапгр Магомета, запаску з алого грезета на довггй щоглг у дворг. Мкр. Г. 49. Становили шинки по долинах, вводили щогли па высоких могилах. ЗОЮР. I. 56. Щогла або тинка—довгий дрючок, котрим тягнуть •невгд nid льодом. О. 1861. XI. 116. Перш рубаемо аполонки та й спускаемо невгд на щоглах. О. 1861. XI. 115. 2) Мачта. Ст-огть корабель: сам золотий, щогли сргбнг., Рудч. Ск. II. 80. 3) Часть узды: переплеты, соединяющее перечмои съ пе-ретссям. Bac. 160. Щоглик, ва, м. Ум. отъ щоголь. Щоглйстий, а, ?. Многомачтовый. 3 щоглистими кораблями палае Скутара. Шевч. 59. Щоголь, гля, м.—Щиголь. Вх. Пч. II. ю. Щодённий, а, е. Ежедневный; насущный. К. Псал. 69. Щоденна лайка та докори. Мир. ХРВ. 268. Щоденна про-пасниця. Miyc. окр. Щоденнг потреби. Левиц. Хлгб наги, щоденний дай нам еьогоднг. Св. Л. XI. 3. Щодённнк, ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное издаше. О. 1862. IX. 108. Недавно в однгм листг празького щоденника л Пародт листи“ чехи на ввесь свгт ого-лосили свог гргхи. О. 1862. IX. 25. Щодевно, нар. Ежедневно. Я щоденна тебе славив. К. Псал. 160. Щека, ки, ж. 1) Щека. За скоки oaiaho г щоки. Ном. № 12479. 2) Бокъ топора; Сим. 24. Ум. Щ(чка. Сльози на щгчках. MB. Ш. 10. Щокати, каю, еш, гл. Говорить що. Вх. Зв. 84. Щокатай, а, е. ПолнощекШ. Щблба, би, ж.=Щовба. Щолопбк, пка, м. Верхушка, макушка. Вихвативсь, як на щолопок. Нои. ?* 7575. Почвалав на щолопок гори довгдатись, що там дгеться. Полт. г. Ум. Щололбчон. ???-чепила квгтку на голову на щолопочку. Рк. Левпц. Щомесяшний, а, е. Ежемесячный. Щбпки, ив, м. мн. Стебли. Угор, Щорнний, а, е. Ежегодный. Щор1чно, нар. Ежегодно. Щось, мтст. 1) Что-то. Чуе щось душа, та менг не каже. Ном. Х 377. Це щось загзже. Г. Барв. 209. Чимсь його вдарив. Показав Ш на nie, що як нав-мисне був чимось замазаний. Св. Л. 106. 2) Что-нибудь. Бог за працю цге щось дати. Ном. № 72. Щот, ту, м. Счетъ. Котика любить щот. Ном. № 9922. Щати, мв, мн. Счеты. На щотах класти знали. Котл. Ен. Щотйна, ни, ж. и пр. = Щетина в пр. К. 4P. 87.1. MB. II. 13. Щотник, ка, м. Ариеметикъ. Желех. Щотниця, ц), ж. Ариометвка. Арих-метикою або щотницею зветься така наука, що навчае без помилок щитати (лечити). Кон. Ар. 1. Щотничий, а, е. АриометическШ. Желех. Щотувати, тую, еш, гл. Считать. Стали вони грошг щотувати. Борз. у. Щочаений, а, е. Ежечасный. Се, кажу, моя di/ша щоденна, щочасна вживилася. MB. II. 100. Щоченя, няти, с. Щечка. Сама бг-ленька, евгженька, щоченята червонгють 0. 1862. VIH 17. Щувак, ка, л. = Соловей. Вх. У г. 277. Щудлак, ка, м. 11т. Hypsibates himan-topus. Щука, ки, ж. Щука, Esox lucius. Браун. 29. Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. Ном. № 4250. Ум. Щучка, щучечна. Щулнти, лю, лиш, гл. 1)—04I. Прищуривать глаза. 2)—вуха. Прижимать ушв. Щулитися, люся.лишся, гл. 1) Ежиться. Не dypno мой oidnuu гг чоловгк так щулився в закутку. Левиц. I. 464. 2) Щуриться. Черном. Пан Хоцгнський позгхае, щулився на канат. Левиц. I. 182. Щуи яти, няю, вш,гл. Травить. Литин. у. Щупа, пи, Лс.=Щука. Вх. Пч. И. 19..