
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
ШКУИТУВАТИ—ШЛУНОК. соз Шкунтувати, тую, еш, гл. Насмехаться. Ном., стр. 28Т, № 6166. Шкуатуватися, туюся, ешся, гл. Ссо--раться? драться? Пани шпунтуються, а кашого брата ргжуть. Ном. № 1304. Шкура, ри, ж. 1) Шкура, кожа. 3 одного вола двох шкур не деруть. Ном. Jg'"Ti72. ПЬшився в собачу шкуру. Ном. А? 2910. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. Нои. Л"; 5764. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотеть, ^добиваться чего). Чгпка розвередувався: „Icmu та й гсти, бабо!“ В одну шкуру: „гсти!“ Мир. ХРВ. 33. Затялись в одну шкуру: давай рощот!—г дав. Мир. ХРВ. 259. 2) Бранное: женщина легкаго иоведен1я. Ум. Шкурка, шкурочка. Шкурат, та, м. Кусокъ кожи. Дметь-ся, як шкурат на огнг. Ном. ? 2502. Ум. Шнуратбн Лостоли з гикуратка. Стор. М. Пр. 4. Шкуратйна, вя, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. Шнуратйнка. Мгж дубинки та лгщинки шматок шкуратинки. Ном.,стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у. Шкураток, тка, м. Ум. отъ шкурат. Шкураття, тя, соб. Куски кожи. По-¦збграв ткураття. Шкуратяиид, а, е. Кожаный. Слоем 4убни за горами, а зблизька шкуратянг. Ном. А» 2623. У якому капшуцг вашг »рошг?—У шкуратяному гаманцг. О. 1862. IX. 121. ’ Шкурйна. ни, ж. = Шкорина. Ум. Шкурйнка. Такий, мамо, хлгб удавсь,—пгд шкуринку хоч сховайсь. Грин. Ш. 660. Шкурка, ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица яа плодахъ. Як положит ки-влицю у тч спекшись, то шкурка на дай репне. Дето. 3) Пленка. Пождгть, дгти, поки Би на кгсгль шкурку на-тягне. Ном. Шкурлат, та, ,и.=Шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огнг. Ном. ?*. 2503. Шкурник, ка, м. Шкуродеръ. Лохи. у. Шкурнути, рну, нёш, гл.=Чкурнути. Так шкурнув, що тыьки куряву видко. Шкуропея, ???, ж. По народному поверью: царица змЬй. Що то за змгя— шкуропея?—Над усгма старта. У нег голова золота, ycix гадюк вона у вирей веде. Грин. II. 316. Шкурочка, ки, ж. Ум. отъ шкура. Шкуряк, ка, м. Лапоть изъ нечияен-ной кожи. Вх. Зн. 82. Шкуряний, а, ё=Шкуратяний. Га- рапник шкуряний, плетений. ЕЗ. V. 40. То ще modi дгялося, як шкурят грошь на свгтг були. Ном. ?5 6855. Шкут, та, м. 1) Ни къ чему негодный челов'Ькъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485. Шкутильгати, гаю, еш, гл.=Шка-тильгати. Аж он Семен шкутильгае. Черк. у. Шлак, ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55. Шланк, ку, м. Рядъ? шеренга? От. постановились усг (салдати) в шланку г ну загравать на духову музику. ЕЗ. V. 23. Шланатник, ка, м. Оборвышъ. Харьк. у. Шлаптю, нар. Рысцой. Прогхавсь геть-вгд возгв шлаптю.... Попустив поводи,— тшов воронийристю. О. 1861. X. Кух. 23. Шлёйка, ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13. Шлентавий, а, е=Шанталовнй. Вх. Зн. 32. , _ Шлея, шле'1, ж. Шлея. Ум. Шлейка. Шлик, ка, м. Родъ шапки. К. 4P. 428. Въ Галицш: суконная круглая шапочка съ загнутою меховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думе—бархатная. АД. I. 171. Шлихи гз себе скидали. Мет. 396. Ум. Шличбк. Старший син у хату ухожае, шличок здгймае, низенько вклоняе. Чуб-r. 848. , Шлия, шлш, з«.=Шлея. Kolb. I. 65. Шлххта, ти, ж. Запаренный кипяткомъ. изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. См. Шспа. ПЫхтннка, ки, ж. Каждый изъ тон-кихъ прутиковъ лозы, которыми на верх-вемъ навое перекладываются слои нитокъ-основы после ишхтування. МУЕ. Ш. 22. Шмхтування, ня, с. Смазывате пряжи шлГхтою, пГспою. МУЕ. Ш. 13. Шл1хтувати, тую, еш, гл. Смазывать пряжу шл1хтою, п1спою. Робе пгспу та й. шлгхтуе нитки. Лебед. у. Шломак, ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ. Вас. 182. Шлунковйй, а, ?. Желудочный. Шлунок, нку, м. Желудокъ. Лохв'. у.; Гадяч. у.; НСеверск.; KieBCK. у. Не йде на шлунок, та u годг. Лохв. у. От но-