* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
ЧЕРЕШНЯК—ЧЕРКНУТЙ. 457 садочку черегинг та вишни Шевч. 69. Ум Черешенька. Мет. 12. Черешняк, ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. См. Чупкар. Черешяянка, ки, ж. Родъ кушанья изъ черешневыхъ ягодъ. Черешнгнка або ягодгнка вариться з черешневых яггд г заправляешься молоком або сметаною. МУЕ. I. 101. Черешняр, ра, .и.=Черепшяк. Вх. Уг. 275. Черити, рю, риш, гл. Облупливать кору. Угор. Черйчкв, ки, эс.=Чирка 1. Коло кри-нички плавають черички. Чуб. Ш. 427. Чер)'дка. ки, ж. I) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо, Грин. II. 293. Нгхто з людей не бачив, шоб свит увечерг вер-тались додому з чергдки не бгжучи, Грин. II. 292. Чершь, ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Рудч. Ск. I. 134. Наказав жгнцг топи-ти, а як роспеклась чергнь.... Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между ком'шом и стеной). Вас. 194. Як чергнь горячий, так треба насыпать жита, щоб сохло. Козелец, у. 3) Полъ гончарной печи, покрывавшей своды. Вас. 180. 4) Значительное пространство, покрытое чемъ-нибудь. Надибала цглу черть грибгв. Борз. у. 5) Чершеи сГли. Въ кружокъ с ели? Ном. № 14030. Чумаки сгли чертем полуднати. (K. II. Михаль-чукъ). I. Черк, меж. 1) Выражаетъ движете рйжущаго оруд1я. Пгдняв косу та черк себе! MB. 2) ‘Выражаетъ ударъ, хвать! 3 сим словом черк його в пику! Кв. 3) Выражаетъ хватате, хвать! (Собака) кабана черк за ногу г покусала. О. 1862. IV. 83. 4 ) Чиокъ. Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк! Котл. Ен. 5) Выражаетъ быстрое движен1е, напр, скачекъ. А я меж старг верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу. MB. (КС. 1902. X. 154). II. Черк, ку, м. Мигъ. Встречено у. М. Вовчка: Яснг очг дгвочг дивилися на Кармеля г у той самий черк i собг по-смутилися, MB. Ш. 12. Черкавка, ки, ж. Погремушка, тре-щетка. Вх. Леи. 482. > Черкасёвий, а, е=Черкаенновий. Чер-касева корсетка. Г. Барв. 206. Черкасйн, ну, м. Родъ бумажной ci-рой ткани, употребляемой для одежды. Привгз гй.... на корсет черкасину. Г. Барв. 204. Черкасииовий, а, е. Сшитый изъ черкасину. Харьк. Корсет черкасиновий. Г. Барв. 205. Черкати, каю, еш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надргзуе чоловгк хлгб цглий, то попереду черкав ножем нав-хрест. Чуб. I. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував г записував; сестра Me? лангя теж собг пгрцем черкала. MB. И. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкав. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найтов дверей та й черкав: „Шо воно за чорт там?“ Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горшку, мед не чаркою, посшавцем черкав. Шевч. 155. Прогуляв; кажуть, черкае добре. Мир. Пов. II. 44. 6)=Черчати. Вх. Лем. 482. Черкатися, каюся, ешся, гл. Дотро- гиваться, касаться. МУЕ. Ш. 90. Вже туж-туж хлгба стае, еже так, що по засгках мгркою г дно черкаешься. Кв. Ii плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. I. 151. Черкач, ча, м. Ht. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482. Черкбс, са, м. 1) Черкесъ. Грин. Ш. 603. I вег черкеси в табуни летучих коней попускали. Мкр. Г. 30. 2)=Чеме-риця, Veratrum album L. Мил. М. 106. Черкеска, ки, ж. 1) Черкешенка. Сте-рггсь, щоб любощгв йому черкеска з ними не сунула. Мкр. Г. 19. 2) Родъ одежды верхней: черкеска: 3 вильотами черкеска. Стор. II. 164. Черкеський, а, е. Черкесский. Черкеська етаршина. Мкр. Г. 16. Черкнка, ки, ж. 1) Погремушка, тре-щетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoeni-cura. Вх. Лем. 482. Черкнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Резнуть. Черкнув ножем,— так кров i бризнула. Харьк. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пгшов. Харьк. 4) Побежать, броситься. А я черкну як ластгвка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув гз неба, аж курить. Котл. Ен. I. 28. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. •Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж