* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

????????—УЧЕПИТИСЯ. 369 титьоя, ухватиться. Хто толиМься—й за бритву «холиться. Св. ЛГ. 128. Ухопився, як реп’ях. Ном. J6 2745. Ti як ухоплять-<я: той руба, той деревню вывозить, той кичуе, той оре. Рудя. Ск. Ухбркатм, каю, еш, гл. У каять, утомить, заморить. Ну i вхоркав же коня! Мпрг. у. Слов. Д. Эварв. Ухёркатися, каюся, ешся, гл. Умаять-ея. О. 1862... 1. 38. Ooudei ухоркались, аж шт пройняв. Мир. Пов. 1. 113. Уцв1стй, if, тёш, гл. ПродвЪсть, за-цв4сть. Уцвяхувати, хую. еш, гл. Обить небольшими гвоздиками. Уцяганмтв, вю, ниш, гл. Обмануть. Ой, цыгане, циганику, то 'сь мя уцига-%и«: яка-м була diem файна, а ти- мя епогаяив. Гол. IV. 444. Уц!дйти, джу, диш, гл. Нацедить (изустное количество). Уд1лнти, лю, лнш, гл. Попасть въ д$ль. А другая (куля) устрелила, у cep-денько уцглила. Нп. Де я мгрю, там я ецглю. Гол. Так мене сим г вцглила в серце. Г. Барв. 382. Уц1лок, нар. Целикомъ. Сього осокора росколювати не годиться,--його як '?? вцглок куди взяти. Утинувати, н^ю, еш, гл. Оценить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то о Si i не вцгнувать. MB. (КС. 1902. X. 1511. Уцькувати, куй, ёш, гл. Затравить (собаками). Уцнжнути. ну, неш, гл. 1) Отрубить. 2) Съ жаромъ заиграть. Прийщли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братки, шекенг, як·, пгду я в (коки та в боки. О. 1861. XI. ТСух. 25. Уцйрити, рю, риш, гл. Шуточно: суметь что-либо сделать. Е, цгег niem ми «в вцюримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварв. Удя, уд!, ае.=Увця. Вх. Уг. 272. Уцяцьковуватн, вую, еш, сов. в. уцяць-кувати, кую, еш, гл> Украшать, украсить. Золотом вцяцьковуе палати. 1C. Дз. 206. Утодатн, Д1ю, еш, гл. Угореть. Ном. I« 13698. Учаклувати, л^ю, еш, гл. Околдовать, ваколдовать, Уч&лювдеи, люю, еш, гл. Прикреплять плоть на месте разгрузки. Мнж. 180. У чар, ра, -и.=В|вчарь. Вх. Лем. 476. Gh. Увчар. , Учарйця, ц1, ж. Пастушка. Ум, Уча-ричка. Вх. Лем. 476.: ¦Учарувйти, рую, еш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж ботимет роаум зовсгм вШбрала. Лукаш. 146. Учбсне, ' нар.-= Учасно.. Як посгеш учасне, то будет¦ мае -хлгб. Каменец, у. Утаоаий, а, е. Своевременвы#. Учасво, пар. Своевременно, во время. 77шла вона на храм г прийшла вчШсно. Р. Барв. 515.:· Учаотувати, тую, еш, гл. Попотчииать. Нагодувала стара яга 'чоловгка, вчасту-вала i .положила спати. Стор. I. 73. Учащання, ня, с. Посещенм, частыя посещешя. . Учащати, тцаю, еш, гл. 1) Часто ходить куда, часто посещать кого. До ти· таря вчащае. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не - люблять —не бувай. Поел. 3 того часу етав учащати що-:ве· чора. MB. 2) Уменьшать, отделять часть. I- чужого не займай, г свою не вчащай. ¦KieecK. у: Учений, а, е. Ученый. Вченому ceim. а невченому тьма. Ном. ?* 6015. Ученйк, ка,. .«.=Учень. Лосгдалн з Ici/com ученики його. вв. Mp. II. 15. 'Учень, учня, м. Ученикъ. Ном..№ 14055 Стор. I. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. I. 66. Осман, високий учень мгй в рицарстви К. МБ. X. 19. Учёння, вя, с. 1) Учеше. 2) Наставление. Коли б то ein.... слухав батъкового вчення та пожалкував би мог'х елгзо-чок. Кв. Учёпистий, а, е. Привязчивый, навяз чивый. Ну та й учепистий хлопець; на улицю як вийдеги, то й не одстйке. Черн. г. Учепнти, плй, пиш, гл 1) Прицепить. Вчспилп дгвчгту до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости i пустив у ceimu. Рудч. Ск. II. 50. 2) Зацепить, задеть. Мино, Мино! не вчепи галуток. Ном. ?6 12708. Учепйтися, плйся, пншея, гл. 1) Зацепиться. Воли не стоять.... ярмом уче-пились. Г. Барв. 380. 2)—за. Ухватиться, схватиться' за, прицепиться къ. Учепиты ся за поли. Стор. Як реп’ях той, уче-питься за латам тли. Шевч. 242 Хоть же я, молода дгвчино, в полг за-бяужуся,— ти прийдехч жито зажина-