* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

УЗУТТЯ—УЗЯТВСЯ. 325 ся. Чого сидиш надулася, ном в чоботи не взулася. Ном. .V 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобгт — не взувався. Макс. Узуття, тя, с. Обувь. У uei ni одежи гпеплог, ni узуття як слгд. Мир. Пов. I. 126. Узькйй. й, ё=Вузькнй. Ум. Узёнький, узёсеиький. 'Увько, нар.=Ву8ысо. Ум. Узенько, узесенько. 'Увьмшь. Самое глубокое Micro въ pl>-К'Ь съ быстрымъ течетемъ, не замерзающими зимой. Козе.т. у. Слов. Д. Эварн. Узятн, тизьму, меш, гл. 1) Взять. Верни мое, вгзьми свое. Ном. Лё 273. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Як же меш, козаченьку, раненько ходити? Як вгзьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити. Мет. 83. Вгзьмем ii додому, нехай вона у нас живе. Рудч. Ск. II. 32. .1 гз школи його взявши, коня купила. Шевч. 135. Бог його взяв. Оиъ умеръ. HexaH йогб лихйй в(зьме. Чортъ бы его взядь. Шевч. 79. 2) Достать, добыть, взять. Ми народ не вольный—дс нам взяти. Ном. № 1310. 31 Получить. Взяти в шкуру. Выть побитымъ, получить порку. Ви-грав батько справу: взяв у шкуру г до-дому пгшов. Чуб. I. 231. 1) Над-Ьть. Тре-?? сорочку бглу взяти. Г. Парв. 441. I як праймов до хати, та взяв бглу со ¦ рочку та i вмер. Драг. 4. 5) Взять, приняться, начать, пуститься, стать. Виймив шабельку, взяв калину рубати. О. 1862. IV. 27. Як узяв вгн гхати. Тодг ein взяв та горобцгв наслав. Рудч. Cit. I. 82. Взяла дгвчина бглг руки ламатп. Лукаш. 128. 6)—когб (за себе). Жениться ва комъ. Люблю я д'мчину, треба гг взяти. Мег. 17. Як заслужим пару волхв i ясну оружину,—яку схочеги, таку м возьмеш молоду дгвчину. Мет. 42. Яка з тебе ха-зяйка буде? Та тебе нгхто не вгзьме за ceae. t№p. Т 9. Вгзьмеш мене за окгнку. Рудч. Ск. 1. 145. 7) Охватывать. Юнону взяв великий жах. Котл. Кн. Взяла мене. журба и туш: зосталася я без друга. Грин. III. 676. Узялн йогб думки та гадкй. Сильно онъ задумался. ЗОЮР. 1- 118. S)— гбру. Впять всрхъ, победить. 9)-*a-ром. Бросить въ жар·],. IIponac-ниця вхсе морозом перетрусила та взяла жаром. Черномор. 10)—за Hi з?-що. Ни во что поставить, пренебречь. Взяли сиротину люде за нг за що, люде говорять: ,,сирота ледащои. Грин. Ш. 409. Il)—на з^би. Бранить. Литавея чорт баби: що о Бо-зг говорять люде? Славлять, величають! А що о мет? Якось «ас дуже на зуби взяли. Ном. .N« 198. 12)—натуру. Усвоить привычку. 13)—ненйвисть на нбго. Возненавидеть кого. Яке мое житте буде? Та й ii, як я вгзьму на пег ненавгсть. Г. Барв. 201. 14)— свою вблю. Д-Ьлать по своему, какъ ceoi угодно, что хогЬть, то и делать. Ой що узяв Днгпр та свою волю: свог бережечки промивае, а лимансьт коси засипае. Грин. Щ. 592. 15)—у за-лГза, у кайдйни. Заковать в ь ц1ши, въ кандалы. 16)—у ясйрь. Взять въ пл-Ьнъ. Стор. П. 58. 17)—шлюб. Обвенчаться. Чуб. II. 82, 83. Я з Киева повернуся, та й вгзь-му шлюб з тобою. Мет. 106. Шшли до церкви г взяли шлюб. Чуб. Увятися, в!зьмуся, мешся,г.г. 1) Взяться. Коли взявея за гуж, не кажи. то не дуж7Ном. № 11014. За рученьки бг-ленькг взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... г за холодку воду не возьмешься. Рудч. Ск. И. 107. Узя’тися п1д ббки, у ббки. Подбочениться. Взявся nid боки та й думав, що пап. Ном. .V: 2481. А парубки, узяв-шись в боки, навприсядки пгшли. Шевч. 065. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Вгзь-метьея eid тх жених. 6в. Мр. 11. 20. 31 Взяться, приняться за что, сд-Ьлать что. Не вгзьмешея за роботу, робота _ сама_ не зробнться. Ном. № 11017. ЯкприИду та ЬоШму, не вгзьмуся гсти. Ни. Вигхав-ши за Городок, взялися стреляти. Гол. 1. 13. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню цту нарядили. Мет. 98. Вгдкгль сс взявся небо-рак? Гл1б. Початок i ке можна знать, егдкгля взявся. Ном. Л? 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба булл коли в eeimi, щоб mi, що кохались, розгйшли-ся, не взялися,— живими остались. Шевч. 269. 6) -чим. Обратиться но что. Упав сшжок на облгжок та взявся водою. Мет. 50. Загорглось мое серце, .слово полум'ям взялося. К, Исал. 95. А той як пгдекоче та черконе по яблунг: вона тан попелом i взялась. Рудч. Ск. II. 77. Уже мое золото гряззю взялось г не маячить. Г. Барв. 290. Cminu чорт, аж цвылю взялися—т. е. покрылись нл-бсенью. Мир. ХРВ. 24. Все так вогнем i взялбеь. Все