* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
314 уиАСтий—угодник. t киыъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угли-див, як Бог черепаху. Мнж. 166. Угдастий, а, е=Вугластий. Углёд1ти, джу, диш, гл. 1) Увидеть, заметить, усмотреть. Рудч. Ск. I. 60. Стара сиЫла на присьбг г здалека вгледгла сина. Стор. М. Пр. 56. Як угледять, то хриетяться. Шевч. 24. 2) Досмотреть, уберечь. Як не гледгв, а не вгледгв груш у садку,—хтось обтрусив уночг. Угл1д1тися, джуся, дишся, гл. Убе. речься. Не вгледгвся од пожежг. Углёць, ця, м. Уголекъ? Прийшовчер-нець, положив яЩя в углець —нехай кип-' лять, поки прийду оп’ять. Ном. Заг. JE 12. Углова, ви, эе.=Вуголов 1. Вх. Зн. 73. Углйб, нар. Въ глубину. Углибаги, баю, еш, гл. Погружаться въ глубину. Легш гй було у безодню угли-Нати неуважно, тж на кручг висгти. MB. (О. J862. I. 98). Угдибшвй, нар. Глубиною. Ргчка в Чоловгка вглибшки. Углйна, ни, э«.=Вуглина, Ум. Углинна. Углитвути, иу, неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славя носерб. у. Угловйй, a, e—Вугловий. УгляД1ти, джу, диш, гл.= Углед1ти. Угля'дглй вони зное. Рудч. Ск. I. 123. Ильки вглядгла Якова, зараз до його г тдскочила. Стор. II. 2. Углянйй, a, e. V Ло-при пшеницю угляний гоетинець. Год. IV. 107. Угляр, ра, ж=Вугляр. Углярва, ви и углярня,'ш, яс.=Вуг· яярка. Угнавець. вця, и,—Вугнавець. Вх. Зн. 73. УгНавий, а, е — Вугяоватий. Вх. Зн.. 73. Угнавши, В1Ю, еш, гл.=Угяати. Вх. Зн. 73. Угнав, ва, м.—Угнаведъ. Вх. Зн. 73. I. Угиати, наго, еш, гл.=Вугвати. Вх. Зн. 73. II. Угвати, ся. См. Угавятн, ся. Угнилйчити. См. Угниличувати. Угниличувати, чую, еш, сов. в. угни- Лйчитн, чу, чиш, гл. О л'Ьсныхъ гру-шахъ: давать, дать полежать, чтобы созрё-ли. Шейк. Угшватися, ваюся, вшся, гл. ЦрогнЬ-. даться, разсердиться. Може за що угнг-чавея на тебе? MB. II. 26. Угв1вйти, влю, вйш, гл. Прогневить. УГШВЙТИСЯ, влюся, ВЙШСЯ, ?А=Угв1-ватвся. Дуже вгнгвивсь на мене. MB. I 30. Угн1жджуватися, джуюея, ешся, сов. в. угн1здйтйся, джуся, дйшся,гл. ^Поселяться, поселиться въ гнезде. Шейк. 2) Усесться удобно на чемъ-либо мягкому Угштитя, ся. См. Угн1чувати, ся. Угшчувати, чую, еш, сов. в. угнггй-ти, чу, ' тиш, гл. Вдавливать, вдавить, спрессовывать, спрессовать. / Угшчуватиея, чуюся, ешся, ‘ сов. в угштйтися, чуся, твгася, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угтптвся. Утно1ти. Си. Угноювати. Угноювати, воюю, еш, сов. в. угноУти, вою, im, гл. Унавоживать, унавозить. Угнутя, ся. См. Угивати, ся. Уговвати, ваю, еш, гл. У-смирить, укротить. Желех. . Уговор, ру, м. ycjiOBIe, договорь. Уговор паче грошей. Ном; № 10669. Уговорйти, рю, риш. См. Уговоряти, Уговорювати, рюю, еш, гл.= Уговоряти. С'тарець вговорюе панйча: гргх mooi, хаже, синку, знущатись над ста-рими людьми. Стор. 1. 17. Уговоряти, ряю, еш, сон. в. уюво-рйти, рю, рнш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дгвку вговоряе: не плач, д\вко, не журися. Мет. 79 Уговтати, ся. См. Уговтувати, ся. Уговтувати, тую, еш, сов. в. уговтати, таю, еш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтас так дгвчину, що й принеев вона льоду. 0. 1802. I. 74. Угбвтуватися, туюся, ешся, со*, в угбвтатися, таюся, ешся, гд.=0говту ватися, оговтатися. Угода, ди, ж. 1) Соглашеше. 2) Угода; угождеше. На вгбду. Въ угоду. При-дивлялась, наче б то зроду того не банила—йому на вгоду. MB. 11 26. Угодев, дна, не, угодливий, а. Уг1ден, упдний. Як будеш Богу угоден, то не будеш i голоден. Пом. Si 12129. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззьж. Ном. ?» 10485. Буля в однгм селг криниця така вгодна, шо м net i врожа), г усе йшло. Мнж. 74. Угодйти. См. Угождати. Угодливий, угодний.См. Угодев. Угбдвив, ва, м. Угодникъ. К. ПС. 197.